Цей сон мені наснився 12-го серпня. Мені в ньому наснилася Надія Савченко. Я написав Надії лист, і відправив його у наступному вигляді:
* * *
Доброго ранку, Надіє!
Ви мені снилися сьогодні. Дуже хороше було сновидіння. Настільки хороше, що зараз всередині мене весна цвіте пахучими яблунями, і світить лагідне сонце....
Снилося, що ми десь зустрілися, якесь приміщення схоже на казарму. Тобто, ми там обидва опинилися одночасно, і опинилися поруч. Всміхнулися одне одному, потім обійнялися міцно. Хоча, наскільки я знаю, Ви не любите обійматися, і я про це навіть уві сні подумав. Потім ми вийшли на світло, вийшли з тої казарми, щоби разом погуляти по вулиці. Ми просто йшли уперед, і розмовляли про все на світі. Знайомилися, говорили відверто про себе, як є. Щось я розповідав про себе, Ви слухали, з розумінням кивали, коментували, і щось подібне розповідали у відповідь. Саму розмову не пам'ятаю, пам'ятаю лише, що світило сонце, було тепло, і дуже добре на душі. І отак ми йшли, йшли, аж поки дорога не вивела на якийсь горбок. А звідти ми побачили поле, велике-велике зелене поле, схоже на вистрижений газон (як поле для гольфу), а на тому полі стояв великий натовп людей, дуже густий натовп, людей може з півтисячі душ. Люди здавалися маленькими унизу там далеко, і вони ніби на щось чекали, або на когось, або на якусь подію. Не сказати, що вони чекали саме на нас, але ми одразу зрозуміли, що вони були нам раді, коли побачили нас на горбку. Хтось помахав нам рукою, і на тому я прокинувся.
І ще одну деталь я пам'ятаю уві сні, що ми з Вами трималися за руки.
Мені рідко сняться сни. У мене з Татком Небесним домовленість, що Він мені посилатиме тільки значущі сни. Тобто, якщо щось сниться, то це завжди щось означає, тому я завжди записую їх і розшифровую, щоби знати на що чекати. І мені не завжди треба листати сонники, щоби розуміти про що сон. Бо в цілому я вже навчився розуміти мову Татка, і що саме Він хоче сказати, бо сни з подібними значеннями Він часто посилав мені протягом останніх двох років. І хоча сни усі різні за сюжетом, зовсім не схожі один на один, вони всі як один означали одне й те саме. Але саме Ви з'явилися у моєму сні вперше, як персонаж сновидіння. І я тепер нарешті знаю, кого мав на увазі Татко у минулих снах. Бо раніше Він говорив мені, що з'явиться хтось, але хто саме - не казав. Він навіть не казав, чи буде то особа жіночої статі, чи чоловічої. Просто казав, що буде хтось. А тепер я нарешті знаю, хто це буде. Бо це будете Ви. І мені цього разу не треба листати сонників, щоби розуміти це дуже чітко. Це розуміння всередині мене ясне, як весняне сонце, яке зараз світить у мені, і пахне квітучими яблунями.
Мені захотілося поділитися цим з Вами, Надіє. Колись дам почитати і всі інші сновидіння, які мені снилися протягом останніх двох років. І ще дещо, що сказав мені Господь 12 років тому у Церкві, під час молитви. То був особливий випадок, про який я писав неодноразово в інтернеті, у своєму щоденнику, намагаючись аналізувати і зрозуміти, що то було.
А тепер мені нарешті стало ясно, як ніби склалися останні пазли картини. І цим останнім пазлом стало Ваше обличчя. Без нього у мене не складалася картина, не було зрозуміло, що робити і куди рухатися. І на кого чекати. Останні півроку жодного сновидіння не було, була повна тиша, мовчання. Я шукав людину. І вирішив шукати її серцем. Або просто вибрати її. Не тицятися наудачу, а самому вибрати. І саме так склалося, що воно вибрало Вас. Хоча я дуже давно спостерігав за Вами здалеку, і одразу зрозумів, ще коли Ви були у полоні в Росії, що Ви будете президентом України. Ви ще були у полоні, але я вже знав, що Ви будете керувати країною. І власне знав, що я буду поруч і буду працювати з Вами разом. Але писати Вам листи мені не спадало на думку, та й слідкував за Вами я не постійно, бо мені було достатньо і того, що я вже знаю.
А зараз прийшов час писати листи, і я пишу.
Ваш Кар'ялонні
12.08.2018
* * *
Без коментарів. Хай лишається як є. Бо цього разу мені розшифровки не треба.
15.08.2018
Кар'ялонні