хата моя

Зоя Мищенко
як я хочу в  хатку
до  грубки притулитись-
душу погрiти..
де ви веснянi квiти…

в минуле липень
вже переступив..
а я все лiто
виглядаю…

в тiй хатi свiтиться вiкно..
де я була малою..
живе за тbм вiкном
моe дитинство
..незрадливе..
и я смiюсь и я щаслива..
бо радiсть там моя
тодi и там
назавжди народилась