Сьогодні вирішив пошукати у Фейсбуці сторінку Дмитра Золотухіна: того самого, що блискуче і неодноразово зіграв роль Петра Першого. Сторінка його виявилася неверифікованою, і позбавленою будь-яких ознак "зоряності": на ній усе як на сторінці будь-якого пересічного громадянина. Але справжність сторінки не викликала сумніву: безліч друзів з числа театральної богеми Москви, в тому числі купа кіноакторів, тощо. Але я хотів розповісти не про це.
Там, серед усіх постів, я знайшов фразу (здається, Ошо): "Якщо в тому, чим ти займаєшся, ти не робиш помилок - значить, ти робиш дуже примітивну роботу. І це твоя найбільша помилка".
І я подумав мимоволі: можливо, створюючи Церкву, я від самого початку припустився цілої низки помилок. Починаючи з того, що замісником призначив не ту людину, не тій людині довірився, повірив. Можливо, моєю помилкою від самого початку було повірити у все те, що мені сказав Господь тоді, 12 років тому.
Але я одне знаю: якби не усе це, то мене би зараз узагалі серед живих давно не було. І я знаю ще одне, ще важливіше: "У щирості не розкаюються" (це мої слова). Тому я не розкаюся в жодній своїй помилці. А навпаки, я продовжу їх робити. Бо помилок не робить тільки той, хто ніц не робить.
21.07.2018, 12:12
Кар'ялонні
П.С.: Я знайшов ту картинку. Вставляю її. Текст не редагую.