Поважні букви з поважного закладу.
Пішли'змо з колєгов до ресторації, бо він остро хтів жерти, а ше більше - лигати горючі напої. На почєток замовили'змо по двайціть деко. Я тиж хтів їсти...
То не суть.
Зразу вам повім, жи єдзенє було смачне. Єдине, шо ня вразило, то та бульба, шо на знимці. В меню писало - триста грам. Якось її, м'яко кажучи, замало на сорок девіть гривень, нє? Але *** на неї, не в грошах справа. Салфеток не було.Та мені й не тре. Я і так руки завше витираю в скатертину, якшо вона не з цирати, звичайно. Сіль, перець, зубочистки - на сусіднім столі гвізнув. Люде, котрі там сиділи, спочатку були проти, але колєга їм свій бойовий пароль повів, но то вни сі погодили.
І головне.
Як ми скінчили трапезу, то я, люде, ше ДЕВІТНАЙЦІТЬ!!! мінут чекав. І то вже після того, як зголосив адміну, жеби принесли ми рахунок. Врешті кельнерка го приперла. Но то поклав'єм гроші в книжечку і ше СІМНАЙЦІТЬ мінут стратив, би сі дочекати решту. Його принесли, але ТИЖ тіки після того, як я тоту старшу спитав'єм:
- Може ви ту, курва, опше без здачі працюєте? Може то ваша така фірменна фішка?
За тих трийціть шість хвилин, люде, я встиг три рази відтєгнути колєгу від якихось людий, котрі хтіли го переконати, шо то є фист елєганцка ресторація. І шо ту тре бути гречним, поголеним і в споднях, а не в подертій кошульці і в сандалях поверха шкарпеток. На шо він їм казав ввічливо, конкретно і становчо:
- Курва, селяне! А ви виділи, яким автом я приїхав? Нє? А обслуга - бачила і нич в той момент про вбранє ми не казала.
А на питанє: а як ви такій навалЕний домів поїдете?,- казав:
- Куба - самий тверезий хлоп в околицьох, люде! Серед тих, кому більше десяти,- додав.
А, ше встиг'єм наклоцати отуво бздуру, яку зара читаєте.
І ше, під чєс чеканя, до мене підходили люде, які більш-менч ня знают, і казали:
- Куба, курва! От шо ти нич не робиш, тіко ***ню всяку пишеш... Йди, ****ь, в партію і покажи, ЯК то має бути!
І тоді, в залежности, від рівнє знайомства, мені сі хтіло вказати їм дорогу в країну з п'єти чи трьох літер.
Звісно ж, шо після такої обслуги, був'єм, злий, як ніч і нич "на чай" не лишив'єм. Хоча зазвичай завше даю коло десєти-двайціти відсотків. Всьо залежи від розміру цицьок кельнерки.
Так от. Назву закладу наразі не пишу, бо може то в них такий єдиний випадок. А власник спізнає та зробе порєдні висновки.
Але вдруге то я там не піду, як би ня не просили. І не пораджу нікому, навит підсвідомо. Бо я, люде, тиж деколи її втрачаю, оту пєрдольону підсвідомість. І тодий вна лазе, де хоче. Але то таке...
Мене цікавит друге.
Шо то, курва, за така дика тенденція? Чим пафосніший заклад, тим гірше обслуговування. Чи може, то я так зле виглєдаю, або не в ті дні ходжу. Хз.
Їчте смачно, живіт довго.
Завше Ваш, Яків Кутовий