Из ежедневного ЮКА

* перевод на русский под оригиналом)
Уперше цю дивовижну рослину я побачила в Ужгороді - у маленькому квітнику біля кафедрального собору. У мої студентські роки на пагорбі в єпископській резиденції поміщалася університетська бібліотека, де я проводила багато часу. Пам"ятаю потьмянілі стародавні дзеркала в кованих важких рамах, що таємниче споглядали нас  у вестибюлі, дерев"яні стрімкі східці із різьбленими перилами, особливу тишу високих читальних залів, гратчасті вікна, крізь які час від часу хотілося  подивитися в храмовий сад...
  На стовпчиках огорожі в цементових вазонах біля входу узимку крізь сніг стирчали зелені твердющі, кокетливо зігнуті широкі загострені листки. Виглядали вони кострубато, бо якісь цупкі нитки оторочували їх. Звісно, вони  мене дивували своєю несезонністю, однак більше насторожували, викликали тривожний настрій. Чому? Не знаю... Але поглядом старалася оминати, пробігаючи мимо. А влітку, під час сесії, побачила високі стебла, рясно всіяні величенькими білими дзвониками, тож милувалася ними, але теж з осторогою.Щось не наше, чужинецьке було в них...щось холодно-загрозливе...
Відтак несподівано трапилася мені зустріч із цією рослиною і в тому місті, де я опинилася після універу. У сквері біля фонтанів уздовж доріжки настовбурчене листя створювало своєрідний бар"єр, мовби відлякуючи охочих  мимохідь щось зірвати на клумбах...
Виявилося, що зветься ця незнайомка юка. І що вона не повинна би викликати ніякої остороги, оскільки вважається квіткою щастя. І багато хто вирощує її вдома, у кімнаті чи у квітнику. Кажуть,якщо вона у вас добре прижилася і виглядає чудово, то щастя надовго і міцно оселиться тут. Атмосфера у вашому домі стане затишною, спокійною і умиротвореною. Якщо ж закопати під її коренями кілька мідних монет, то це стане запорукою матеріального добробуту родини. Звісно, будь=яка прикмета має і реальне підґрунтя. Цікаво було б розшифрувати таємниці юки...
Ця рослина, на думку ботаніків, виділяє леткі речовини, які допомагають зібратися з силами,подолати невпевненість у собі, заспокоїтися у скрутній ситуації. Будь-які сварки та скандали юка, вважають, здатна зупинити в самому їх початку.
ЇЇ бажано розмножувати і роздавати друзям та знайомим, тому що щастя має передаватися з рук у руки. Чим більше паростків ви роздаруєте, тим більше додасться вам щастя.
У лікарняному парку зараз рясно квітує юка. Її кущі оторочують усі доріжки, спиняючи на собі погляди тих пацієнтів, котрі мають сили прогулюватися парком, і тих, які споглядають на світ Божий лише із вікон палати. Кажуть, що вона благотворно впливає і на здоров`я людини. Їй начебто цілком під силу зміцнити нервову систему, підсилити імунітет пришвидшити загоєння ран...
Правда, я ще не дізналася, яким чином.


на русский перевела Анна Дудка

Впервые это диковинное растение я увидела в Ужгороде – в маленьком цветнике около кафедрального собора. В годы моего студенчества на холме у епископской резиденции располагалась университетская библиотека, где я проводила много времени. Помню потемневшие старинные, в кованых тяжёлых рамах зеркала, которые таинственно поглядывали на нас в вестибюле, деревянные крутые лестницы с резными перилами, особенную тишину высоких читальных залов, решётчатые окна, сквозь которые время от времени тянуло посмотреть на соборный сад...
На столбиках ограды в цементных вазонах около входа зимой из снега торчали зеленые затвердевшие, кокетливо изогнутые клинки заостренных листьев. Они казались шершавыми со светлыми полосами по краям, вызывая во мне тревогу. Почему? Не знаю... Но, пробегая мимо, я всегда старалась взгляд отвести. А летом, во время сессии, увидела высокие стебли, густо усеянные крупными белыми колокольчиками, даже залюбовалась ими, но тоже с опаской. Что-то не наше, чужеродное было в них... Что-то холодно-угрожающее...
Потом неожиданная встреча с этим растением случилась у меня и в том городе, куда я попала после учёбы. В сквере около фонтанов вдоль дорожки нахохлившиеся листья его образовали своеобразный барьер, будто отпугивая любителей мимоходом что-нибудь стащить с клумбы...
Выяснилось, что имя этой незнакомки юкка. И что она не должна бы вызывать никакой опаски, поскольку считается цветком счастья. И многие выращивают её у себя дома, в комнате или на клумбе. Говорят, если она хорошо принялась и выглядит прекрасно, то счастье надолго и крепко здесь осядет. Атмосфера в том доме станет уютной, спокойной и умиротворенной. Если же закопать под её корнями несколько медных монет, то это станет залогом благополучия семьи. А ведь любая примета имеет и реальную подоплёку. Интересно было бы разгадать тайны юкки...
Это растение, по мнению ботаников, выделяет летучие вещества, которые помогают человеку собраться с силами, преодолеть неуверенность в себе, не паниковать в сложной ситуации. Считается, что любые ссоры и скандалы юкка способна остановить в самом их зародыше.
Её желательно размножать и раздавать друзьям и знакомым, потому что счастье должно передаваться из рук в руки. Чем больше отростков вы раздарите, тем больше прибудет вам счастья.
В больничном парке сейчас буйно цветёт юкка. Её кусты обрамляют все дорожки, останавливая на себе взгляды тех больных, у кого есть силы прогуливаться по парку, и тех, кто выглядывает на свет Божий лишь из окон палаты. Говорят, что она благотворно влияет и на здоровье человека. Ей вроде удаётся и укрепить нервную систему, и восстановить иммунитет, и ускорить заживление ран...
Правда, я ещё не поняла, каким образом.

Анна Дудка   21.06.2018 20:44 


Рецензии
Доброе утро, пани Василина!
Юка - цветок счастья. Прочитаешь Вашу красивую историю и поверишь, что иногда наше счастье зависит от цветка, неважно, какого, красивого или незаметного и скромного.

Но мне почему-то кажется, что это не рассказ о цветке. Рассказ о своей жизни.

***
Уперше цю дивовижну рослину я побачила в Ужгороді - у маленькому квітнику біля кафедрального собору. У мої студентські роки на пагорбі в єпископській резиденції поміщалася університетська бібліотека, де я проводила багато часу. Пам"ятаю потьмянілі стародавні дзеркала в кованих важких рамах, що таємниче споглядали нас у вестибюлі, дерев"яні стрімкі східці із різьбленими перилами, особливу тишу високих читальних залів, гратчасті вікна, крізь які час від часу хотілося подивитися в храмовий сад...
***
Впервые это диковинное растение я увидела в Ужгороде – в маленьком цветнике около кафедрального собора. В годы моего студенчества на холме у епископской резиденции располагалась университетская библиотека, где я проводила много времени. Помню потемневшие старинные, в кованых тяжёлых рамах зеркала, которые таинственно поглядывали на нас в вестибюле, деревянные крутые лестницы с резными перилами, особенную тишину высоких читальных залов, решётчатые окна, сквозь которые время от времени тянуло посмотреть на соборный сад... ( перевод Анны Дудки)
***

До чего же красиво написано. Читаешь, и будто сам попадаешь в эту старину, в храмовий сад!
А что же юка?

***
Виявилося, що зветься ця незнайомка юка. І що вона не повинна би викликати ніякої остороги, оскільки вважається квіткою щастя. І багато хто вирощує її вдома, у кімнаті чи у квітнику. Кажуть,якщо вона у вас добре прижилася і виглядає чудово, то щастя надовго і міцно оселиться тут. Атмосфера у вашому домі стане затишною, спокійною і умиротвореною. Якщо ж закопати під її коренями кілька мідних монет, то це стане запорукою матеріального добробуту родини. Звісно, будь=яка прикмета має і реальне підґрунтя. Цікаво було б розшифрувати таємниці юки...
***
Выяснилось, что имя этой незнакомки юкка. И что она не должна бы вызывать никакой опаски, поскольку считается цветком счастья. И многие выращивают её у себя дома, в комнате или на клумбе. Говорят, если она хорошо принялась и выглядит прекрасно, то счастье надолго и крепко здесь осядет. Атмосфера в том доме станет уютной, спокойной и умиротворенной. Если же закопать под её корнями несколько медных монет, то это станет залогом благополучия семьи. А ведь любая примета имеет и реальную подоплёку. Интересно было бы разгадать тайны юкки...перевод Анны Дудки)
****

Ваша жизнь, пани Василина, соседствует с цветами. А юка... Пусть она цветёт в больничном парке. Там она очень нужна!

***
У лікарняному парку зараз рясно квітує юка. Її кущі оторочують усі доріжки, спиняючи на собі погляди тих пацієнтів, котрі мають сили прогулюватися парком, і тих, які споглядають на світ Божий лише із вікон палати. Кажуть, що вона благотворно впливає і на здоров`я людини. Їй начебто цілком під силу зміцнити нервову систему, підсилити імунітет пришвидшити загоєння ран...
Правда, я ще не дізналася, яким чином.
***

Я не верующая. Но говорю:-Да поможет тебе Бог, Василиночка!
Спасибо за юку и за слова о ей. И о жизни.
Обнимаю. Саша

Александра Зарубина 1   22.06.2018 07:50     Заявить о нарушении
Сердечно благодарю, Сашенька! Растрогана, правда...
Из втоих раздумий можно составлять книуг миниатюр

Василина Иванина   22.06.2018 14:54   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.