Небо, хай плаче тихими дощами,
Хай плачуть, росами троянди,
Від радості лиш, плаче світ
Від щастя, нехай плачем - ми.
Сльози весняні, лиш від дощів,
Цілуй, ти поцілуй мене - йдучи
Краплини вранішні нехай з роси,
Чекаю я, щоб повернулася - ти.
О, світе, не забудь! Що сльози,
Подібні лиш, але вони на роси!
Мир буде, сонце, дощі, морози,
О, Боже, дай щастя, а не грози.