Здрастуй, Тату.
Я заплутався, або ні - я не знаю... Я не знаю, з чого мені вибирати, якщо немає пропозицій, або пропозицій недостатньо. Допоможи мені, Тату.
Я одне тільки знаю: я не хочу йти вже пройденим шляхом. Мені то скучно, мене така перспектива гнітить. Тому я хочу пережити тільки щось неповторне. Щось, що мене влаштує. Лиш би тільки вистачило часу вислухати мене...
Але зате є добра новина: мені пообіцяли коляску. Щоправда, поки що ніхто до мене не приходив, але Алекс повідомив електронкою, що написав лист Кернесу, і послав з листом свою колежанку. І та колежанка розповіла Кернесу про мене, мою ситуацію, і передала лист. Він вислухав її, прочитав лист, і передав листа своєму помічникові, зі словами: "Обеспечить коляской". І я зрадів, коли взнав від Алекса цю добру новину.
А ще сьогодні бачився з Віталіком. Він приїжджав до мене. Ми поговорили. Я йому повідомив, що сподіваюся до літа потрапити у Фінляндію. Він сказав, що залюбки поїде зі мною, щоби бути поруч і там. Я відповів: "Так, у мене теж була така думка: забрати тебе з собою." Бо щирий друг мені там дійсно згодиться.
Що я ще можу сказати, Тату? Спека підіймається. І мені то не подобається. Я молюся, щоби потрапити у Фінляндію цього року... І щоби літо було прохолодним.
Більше я не знаю, що додати.
А! Дякую Тобі за картоплю: мені нарешті вдалося випросити у тьоті Зіни, щоби мені мою картоплю повернули. Три дні довелося настійливо повторювати прохання. Сказав. що віддам її Люді, і Люда мені її приготує. На третій день вона сказала, що картопля погнила. Я відповів: "Нічого, несіть сюди, я переберу".
І дійсно, третину картоплі довелося викинути (а було 10 кг куплено). А більш-менш цілу я почистив, подрібнив, і відварив. Вчора у мене був день жору. Я тільки дивувався, куди в мене стільки лізе... Але наївся від пуза. І я радий. Хоча звісно, тьоті Зіні хотілося сказати: "Скажіть, а Вам не стидно переді мною?"... Але промовчав. Зробив вигляд, що так і треба. Я знаю, що Ти і так заступишся за мене. І їм пригадаєш не раз мою образу на них. А я помовчу. Адже було не раз, коли Ти за мене заступався, і за мене мстився. Отже, зробиш так і цього разу. Тому я спокійний за себе. Бо вже знаю, що саме Ти зробиш з ними.
Що ще написати Тобі, Тату? Я не знаю. Прошу тільки, не залишай мене. Будь поруч, бережи мене. Втіль усе, що пообіцяв колись. А я чекатиму... Бо я зробив усе, що було в моїх силах. Тепер Твоя черга показати Свою силу, і показати, на що Ти здатний. Тепер Твоя черга. Амінь.
29.04.2018, 18:36
Кар'яле Лібертус, армас Юмалан пойгу