Iз рецензii на "Мури" Шона Маклеха
За мурами осіннього світанку
Він запалив пожежу в замку. Ні!!!
Я помилилася – вночі читала
То – він спалив колись Залізний Дім... Хоча!...
Й від цього нижче в (*) зірочці
Він відхрестився... На короля... ов-ва!!..
Лонгсеха Лабрайда Заброду все списав...
„Для красного слівця” – як він тоді сказав... мені?
Але
Вигнанець Лонгсех, він же Мореплавець
Часів правління 370 В.С.
De mortem… Gloria… & ...
… Ave, Грейс О’Мейллі...
Не хочуть забуття герої всіх епох. І...
піднімУ томУ я чОрних серпокрИльців,
як бджіл з розбитих вуликів Фір Болг
і черепиці їхні протарАнимо
на пасмі островів АррАн Нео
Той мур впадЕ
закінчиться світанок
настане день
новий
яскравий
синьоОкий він
цей серпокрилий
день
присвячую Маклеху
Лабрайду
О'Мейллі
непереможним
переможцям
повсякденнь