Був час...
Прокинувся і насамперед одягнув на себе МТШ (Майку, труси, шкарпетки).
Потім пішов у туалет.
Цей ритуал я приводив у виконання щоранку!
Після цього з чистою... ні, совістю йду до ванни.
Дивлюся у дзеркало і що я там бачу?
Себе!
Радісно беру мило і вмиваю.
Так?
Усе нормально, воно сьогодні у очі не потрапило.
І поки не втомився усе це робити, беру зубну пасту і рятую ротову порожнину від підступів карієсу!
Він постійно норовить зруйнувати мої зуби.
Цього я допустити ніяк не можу.
Мені ще одружуватися треба.
А передбачувана наречена не любить щербатих.
Ну, тепер і бритву можна узяти і знищити те, що схоже на рослинність на моєму підборідді.
Ай!
Знову порізався.
Ну що за х***я!
Це ж безпечна бритва!
Тільки я можу так лоханутися.
Де аптечка?
Гаразд одеколоном змащу.
Рушник де?
Так ось він на мотузці висихає!
І так зійде... помилувався на себе у дзеркало... жити буду!
Повернувся у спальню, щоб надіти трико.
І що далі?
А, згадав: пішов у кухню... це що було?
Це шлунок позивні видав... їсти хоче!
Підійшов до газової плити і узяв сірники.
Підпалив конфорку і поставив чайник з водою.
Нехай поки хоч закипить.
Я?
Взяв ніж і відкрив холодильник, в надії там знайти ковбасу і курячі яйця.
Але там були тільки консерви і варені макарони.
Ну нічого не поробиш, доведеться узяти ложку, ні краще вилку.
Їй зручніше їсти макарони!
Миска!
Знову забув помити!
Гаразд і так зійде- не отруюсь!
Потім помию - можливо...
Цукор, кава, чай?
Знайшов!
Чайник закипів!
І що?
От дурень!
Я туди і каву і чай висипав!
Гаразд не помру!
Адже раніше не вмирав, а що зараз може статися?
Це мій фірмовий напій- кофчай або чакофе!
А де кружка?
Не зрозумів, а що тут робить казанок?
Ні з казанка я пити не буду!
Я стільки не подужаю!
І раптом задзвонив Телефон (тоді ще важка «Моторола»).
Добре, що встиг поїсти- вистачить сил його підняти.
Хто телефонував?
Колеги по геофаку... уся група у похід зібралася з нагоди захисту третього курсу навчання... наказали узяти намет, спальний мішок, що-небудь від комарні.
Ну це я усе відразу поклав до рюкзака...
Фляжку, бінокль, компас, сухе пальне?
Та узяв я усе!
Не кричи!
Це я тоді по Телефону отримував наряд, що узяти у цей похід, щоб потім назад знайти дорогу додому.
Минулого разу мені ніхто досі забути не може!
Годинники втопив у рівчаку!
Ніхто не зміг їх відшукати.
Струмок виявився дуже швидким і глибоким!
Фотоапарат і фотоплівку мені більше не довіряють!
Дівчата дуже образилися, що я їх фоткал уночі біля озера.
Вони там... ладно мовчу, що вони там робили!
Спортивний костюм і камуфляжний костюм, кросівки одягну відразу, а гумові чоботи, штормовку, дощовик, фляжку, ліхтарик, радіо у рюкзак!
А ось Анак?
Це я і зараз згадую з жахом!
У мене?
усе з моїм шлунком добре!
Я цю гидоту з першого курсу забракував і правильно зробив!
Скільки моїх однокурсників потім полягло... та ні живі вони!
Але шлунки їх дуже постраждали від цієї вермішелі і локшини!
Прапор РФ?
Його я у руках ніс.
Так надійніше!
Навіть менти нам на дорозі пропускали і честь віддавали.
Хоч хтось добровільно, це для нас тоді робив!
Зараз?
Я навіть і не мрію, це побачити знову, відвідавши поліцію (міліцію).
Вони швидше мене позбавлять її... так вистачить марити і згадувати фантастику моєї молодості...
11.03.2018