Мацицька не прячется в чернильно-бумажной памяти.
Не пишет стихи и не пьет после любви крепкий противный чай.
Она очень ценит одного бездельника (история упорно молчит об этом)
Собирая по крупицам в золотую шкатулку тихие дни.
Подаренные сверху просто так, ни за что
В конце пассионарной украинской осени,
Когда за окном так настойчиво бушует материя,
А внутри тлеет желание быть обычным безработным Богом.
Добрым и маленьким, но обязательно одним на двоих.
*Мацицька - маленькая (по-русински)
.............
Маціцька
......
Маціцька не ховається у чорнильно-паперовій пам'яті.
Не пише вірші і не п'є після кохання міцний дурманний чай.
Вона цінує одного ледаря (історія вперто мовчить про це),
Збираючи по крихті у золоту скриньку тихі дні.
Подаровані зверху нам просто так, ні за що
Наприкінці пасіонарної української осені,
Коли за вікном наполегливо вирує матерія,
А всередині тліє бажання бути звичайним безробітним Богом.
Добрим і маленьким, але обов'язково одним на двох.
*Маціцька - маленька (русинською)