Пост-Магiя Контактер

Валентин Лученко
Ми - не янголи, не деви, не асури.
Ми - прибульці у тілах людей.
Разом з вами граємось, навчаємось, вмираєм.
Іноді аж надто театрально, але кров у нас червона,
як у вас. Нам болить так само. Іноді нестерпно.
Але ми не божеволієм ніколи, так я ви.
Нас не так багато на планеті.
Ми працюємо над тим, аби вона жила.
Ми могли би існувати вічно,
Будь ви хоч на йоту розумніші -
смертні звар'ятовані боги.

Покотилось колесо сансари по чавунних рейках залізниць.
Полетіли в космос шкаралупки металеві
А для чого? Ви нічого не знайдете там.
Все ви маєте і навіть більше.
Тому сняться вам такі барвисті сни.
Ми терпляче вам оповідаєм
Розплющайте очі. Не страшіться.
Слухайте. Живіть у мирі
У любові.
Прислухайтеся до правди у собі на споді:
серця, живота та ніг.

"На контакті. Я тобі ще передзвоню"
Посміхнувся. Випив кави. Розгорнув журнал
Подививсь на фото: стилізовано-вінтажне
Прочитав знічев'я блогера колонку.
Знову посміхнувся і замовив коньяку.
Жити легко. Все ж таки навчився
відпускати щастя і нещастя оминать
Ом мані падме хум.
На контакті?
На контакті.