Недільний ранок. Мабуть восьма.
Цікаво, чи прийдуть до нас сьогодні гості?
Чи зроблю нарешті кляту ту домашку,
Чи не забуду знов нагодувати нашу пташку?
Стоп. Стоп. Стоп.
Я ж не про це.
Я хотіла про вірші і про ессе.
Вчора мене мама на кухні запитала
Як складаються в людей у голові
Рядки віршів, з яких можливо потім напишуться пісні.
Я відповісти їй що не знала.
Лише сказала я про те,
Що діло це -ну зовсім не важке.
Це краще коду у програмуванні
І набагато легше натюрморту в малюванні.
Простіше і за музику й за ноти,
За підрахунок цифр і роботи,
Які студенти пишуть кожен рік.
Написать такі рядки зміг би навіть кіт.
От як і зараз уночі
Я прокинулась від того,
Що в голові моїй вірші
Незрозуміло звідки і від чого.