ПАМ’ЯТІ МАТЕРІ
Світлій пам’яті моєї мами
Божок(Удовенко) Ганни
Трифонівни(17.08. 1911-11.01.1981)
Був колись молодим, надій повний і сил,
Мав здоров’я, сріблилось волосся,
Працював і творив, життя щиро любив,
Їлось, пилось, хотілось й моглося.
Всі відпустки сім’я у машині жила,
Цілий місяць Союз колесила:
Південь, Захід і Схід, місць чудових і битв -
Все побачить й пізнати хотілось.
Тут і Крим, і Кавказ, і Москва й Ленінград;
Закарпаття і Львів надихали;
Золотеє Кільце, Псков, Новгород, Волгоград;
Місця ратні козацької слави.
В Києві маму лишав, вже старенька була,
Обіцяв їй щодня подзвонити,
Лиш тепер зрозумів, що коли не дзвонив
Як їй бідній було це терпіти!
Часом діти й онуки в закордонній розлуці
Пізнають щось нове, відпочивають,
Як немає дзвінка - така мука тяжка -
Душа й серце тебе покидає.
Літ чимало пройшло, що було, як жилось
У дитинсві, в дорослому віці,
Пам'ять мами жива, а в ній вдячні слова
З ними жити мені на цім світі.
Мам й батьків бережіть, їм частіше дзвоніть,
Найлорожча їм ваша увага,
Щоб не йшли в інший світ, не відчувши привіт,
«На звязку!» - це найліпша наснага.
11.01. 2018р., Київ. День пам’яті.