Диво легкого сп'яніння
від конопель чи ячмінного пива.
Трансовий стан серед житнього поля
в липні.
Сонце висить непорушно кілька годин у зеніті.
Спека нестерпна. Усе половіє. Лише волошки синіють.
Спи, моя ладо, в своєму приморському місті.
Я незабаром до тебе приїду.
Ми зустрічались не тут, не у цьому химерному світі.
В слайдах захмарних усе збереглося.
Запах волосся твого, що куйовдиться вітром зі Сходу,
смак твоїх губ і збентежений шепіт.
Піт, що нагадує море.
Гори, де ми так любили блукати
в пошуках хижі мисливців
і нашої хати.
Ми ще зустрінемось.
Не закінчився
цей карнавал
на лаштунках різдвяної Геї.
Пучки послухай.
Цей пульс розповість тобі дуже багато
Все закодовано в числах
в простих і не дуже.
Мозок і серце дуетом співають
Арію Анни і Дона Хуана.
Чуєш гобой з клавесином
беруть свої перші акорди
в залі органній?
Кардіомозок сьогодні вина попросив і оливи,
солі, запечених груш і овечого сиру.
З миром живімо у серці.
Різдво почалося.