Хмари, хмари, пливуть невпинно,
Невідворотно і швидкоплинно.
Хмари, хмари куцими рядами
Літають в квадраті віконної рами.
Хмари, хмари, бліді й клочкуваті
Не мають характеру, роду і статі.
Хмари лижуть нескінченність блакиті,
Сонця промінням турботливо вкриті.
Хмари пливуть як і сто років тому
Непідвладні ніякому часу закону.
Хмари повільно блукають по небу,
Самі не знають, куди їм і треба.
Хмари, не знаючи шляху-дороги,
Повзуть, як повзе чоловік безногий.
Щодень, щоніч пливуть ті хмари,
Химерні мовчазні примари.
Хмари, хмари, пливуть невпинно,
Невідворотно і швидкоплинно.
Життя обридле пливе невпинно,
Життя нестійке, незугарне і тлінне.