*** (Ролан Быков)
Я Бога моего прошу
Простить меня за то,
Что радость я свою ношу
Отдельно, как пальто,
Её приходится снимать
На время иногда,
Чтоб не испачкать и не смять,
Когда придёт беда.
Но чтоб не стать мне дураком,
Пусть даже счастье, пусть,
Ношу под радостью тайком,
Как душегрейку - грусть.
*** (вільний переклад П.Голубкова)
Я в мого Бога б попросив
Пробачення за те,
Що радість я свою носив,
Ніби пальто просте,
Що часом я її знімав
На час та іноді,
Не забруднив і не зім'яв,
Наперекір біді.
Але я в дурні не спішив,
Нехай був щастя бум,
Під радістю я все ж носив,
Ніби фуфайку - сум.