память...

Виталий Полищук
Цвіте акація -
мов те дівча в вінку,
духмяний запах до вечірніх зір.
Тебе малює память
ніжну та струнку...

Як холодно душі моїй!...
Повір...

А електричка так лякливо
серед ночі
неначе розірвала криком небо.
Акація цвіте
й виглядають очі
тебе, кохана...

Холодно без тебе!

Цвіте акація -
розкішні пелюстки, 
і запахом пьянким
мовчить пітьма,
а верби коси поховали
під  містки.
Як холодно душі!

Коли тебе нема...