Навіяно роздумами Василини Иванини - "день скорби" - http://www.proza.ru/2017/11/02/50
Серце завмирає від того, що нас чекає...
Хочу мирно та щасливо жити, внуків, діточок любити,готувати їм котлети, бачити їх падіння, злети, як вони ростуть... Знати, що провідати прийдуть,усмішки подарують, обнімуть, поцілують, скажуть добре слово... У щасті такому я сто років жити готова.
***
Сердце замирает от того, что нас ждёт...
Хочу мирно и счастливо жить, внуков, детей любить, готовить им котлеты, видеть их падения,взлёты, как они растут... Знать, что проведать придут, улыбки подарят, обнимут, поцелуют, скажут доброе слово... В счастье таком я сто лет жить готова.