For my Steel Warrior

Мария Кожемякина
...Заплющ очі.
І уяви, як я тебе торкаюсь...

Поглядом - до зіниць. Намагаючись передбачити кожне твоє бажання.
Вустами - до скроні. Аби ти відчув, що я поруч.
Долонею - до плеча. Щоб моя турбота зняла твою втому.
Серцем - до серця...

Легенько, наче невагомі крильца метелика.
Дбайливо, як перші промені сонця на світанку.
Ніжно...
Ніби й не було ніколи років і кілометрів відстані.

Ніби й не було між нами нікого.
Ніби ти завжди тримав мої долоні в своїх...

Настане ніч, коли у світлі зірок я обійму тебе душею.
Коли - вперше в житті - ми зустрінемо світанок щасливими...