На вицвілих літогравюрах:
ловитва павутиння бабиного літа
чи зір, що відбиваються в ставку,
чи вітра в полі.
Квасоля висипається з стручків,
отава пересохла. Охляли подорожники і лопухи.
У хижі пусто, сиро, затхло -
така от хлопська тема медитацій.
На таці - груша соковита, чорний виноград, лілова смоква
У келиху горілка, настояна на любці та горіхах.
Не гріх такої випити за славу Будди
в оцьому світі та наступнім.
У ступці товчений часник із салом, на припічку балабушки рум'яні,
в печі впріває борщ. Від пахощів життя ми п'яні, хоч навіть не пригубили ще аквавіти.
То ж призволяймося, братове правди і освіти, кохаймо це життя,
ми його варті!
На варті пес Бровко і кіт Онатій
Та вуж приручений скрутився кІльцем на порозі
Чужі не ходять та і своїх на цій дорозі // не конче стрінеш
То ж поринаймо в медитацію. У йозі
загубим все і все знайдем.
Ом, падме мані хум!
Пиймо, куме! Дай Боже не останню!
- А ці твої тексти це якась гра чи може ти так медитуєш?
- А це щось міняє? Тобі доконче все треба назвати?
- Завжди докопуюсь до суті.
- З ями не важко вибиратися?
- З якої?
- Ну ти ж докопуватися любиш. Не завжди закопане мілко, так?
- А ти про це. Не думав про таке.
- То яма, то канава...
Сміються, як підлітки.
Не люблю ловити рибу, не люблю гриби збирати.
Нащо жити - дід питає - коли ти лящів не в'ялиш і не сушиш мухоморів?
Сивий Круть махорку курить, щуриться на сонце п'яно.
Я не знаю, що сказати. Залишаю п'ять червінців.
Йду в садок збирати м'яту,
груші, сливи та ліщину.
Ом, падме мані хум!