Очень и очень...
Произведение запрещено к рецензированию на сайте проза. ру, так как не соответствует редакционной политике издательства!!!
Можете себе представить сцену как Гиппократ лечит в Древней Элладе олигархов, а они ему дают за исцеление денег на посещение самой дешёвой таверны?.. Это при том, что хлеб и зрелища были бесплатными для всех граждан и вода до девятисот литров в день на душу подавалась по акведукам в семиэтажные дома!.. В те времена доктора обожествлялись.
В честь целителя Асклепия было сооружено более трёхсот храмов.
Врачей-рабов хозяева за лечение освобождали от рабства...
Но, вернёмся к нашим баранам...
На наших водохранилищах уже давно появились домики, которые очень и очень похожи на дворцы... Это домики очень и очень заслуженных людей. А мы на Скорой Помощи частенько мельтешили в зоне водохранилищ на вызовы. Я знал там все "эрогенные зоны", все злачные места. Знал как подъехать к любому домику.
И вот февральской ночью мы поехали на вызов к мужчине, упавшему со снегохода и ударившемуся спиной об пень.
Как в ночи найти дом, когда пурга, когда нет никаких ориентиров, нет указателей улиц и номеров домов? И кроме того, никто не встречает!.. Всё в снегу и с неба валит стена снега!
Мы ехали от города и искали с проблесковыми маяками нужный особняк более часа! Сирену ночью включали... Там на островах рация не берёт. Навигаторов тогда и в помине не было.
Когда мы увидели машущего руками как мельница сонного охранника, то очень обрадовались. Он открыл нам откатные ворота и мы въехали на территорию с ландшафтным дизайном и домом, похожим на дворец. Проехали дом для охраны и прислуги... Всё под видеонаблюдением, за высокими заборами.
Пациент оказался скандально известным бухгалтером, разбогатевшем на реэкспорте автомобилей. Естественно, что фамилию нам назвали нейтральную. Респектабельный джентльмен ютился в скромном дворце...
Мы сделали ему обезболивание после травмы, обработали раны и для исключения перелома позвоночника намеревались везти олигарха в больницу, на щите. Пока решали вопрос о больничке(естественно предполагалось везти не в районную, а в очень и очень клиническую), фельдшер и я сходили в туалет. В доме колонны, всё в мраморе, в граните и в малахите!Камины, фарфоровые куклы в полный рост, рыцарские доспехи! На полах - белоснежные персидские ковры с глубоким ворсом, шкуры зверей. Стены расписаны фресками и арабесками! Подлинники живописи развешаны! Несколько туалетов, да ещё и унитазы золотые!..
Шик, блеск, красота! Всё благоухает!.. Успели же люди наворовать!.. Очень и очень!..
Мы с конвоем и охраной погрузили в ночи в ржавый, раздолбанный РАФик нашего пациента и как стая гусей все потянулись к югу, в сторону больницы. Пока мы ехали, олигарх весело балагурил со мной, рассказывал о своей жизни. Оказалось, он учился в Лесотехническом институте, прямо рядом с домом моего детства. Пациент явно обладал каким-то особым магнетизмом, сыпал шутками и искромётным весельем. Приходилось его всю дорогу остепенять. А он всё подчёркивал, что такой же простой как мы и никакой не олигарх. А рубаха-парень!.. Проще пареной репы!.. Свой в доску!
Чтобы его поддержать я рассказал ему несколько смешных историй и почитал свои афоризмы.
"Чтобы стать миллионером - надо следовать примеру:
Первый миллион украсть!.. А потом идти во власть!..
Чтобы олигархи не страдали хренью -
Взять бы всех за сраки и оторвать от денег!..
Все свои намытые богатства я бы с народом поделил по-братски!..
Только при одном условии: чтоб мне это ничего не стоило!.."
И ему всё очень понравилось!Реально!..
- Ну, ты юморист!.. Мне такой сотрудник как раз нужен!.. Не то, что эти... шкафы - долбоё...ы!- он кивнул на охрану. - Им бы только кого-нибудь вырубить!..
Олигарх дал мне свою визитку и просил пренепременно связаться с ним и появиться у него. А шкафы-долбоёbы со стволами косо глядели на меня как на врага народа...
Когда мы подъехали к больнице, на вахте долго простояли из-за оформления пропусков. Территория то - режимная!.. И огромная! Лес, разные корпуса, но всё по высшему разряду!.. И вот мы встали у приёмного отделения перед закрытой дверью. Долго и безуспешно звонили, стучали, долбили... Персонал больницы сладко спал.
Их не предупредили!.. Подумаешь? Какая-то областная Скорая Помощь приволокла какого-то!.. На ржавом перекошенном РАФике... Здесь не привыкли к ночным визитам! Больных сюда привозят по звонку, в светлое время суток. Все звонки по мобилам делала охрана и я не лез в их дела. Я стал искать по морозцу в ночи светящееся окно, где могли быть медработники, так негостеприимно встречающие нас. Я бегал как заяц вокруг спящего корпуса и наконец увидел курящую медсестру!.. Весь свой гнев охрана обрушила на неё... Через минуту дверь приёмного открылась и мы выгрузили на носилках со щитом нашего пострадавшего.
В общей сложности мы потратили на этот вызов всю ночь и вернулись в свой город на подстанцию к приходу новой смены. Напоследок олигарх распорядился дать нам каждому на Макдоналдс(ну, в смысле на одно посещение, на одну персону, без подруги!)...
Я, к сожалению, потом с ним так и не связался! А может и к лучшему?..
Как-то я... пролетариату больше доверяю!..
Ведь я не Гиппократ!.. А может быть, всё в жизни было бы... очень и очень?..
2000 год
Дуже і дуже...
Александров-Снігур
Твір заборонено до рецензування на сайті проза. ру, так як не відповідає редакційній політиці видавництва!!!
Можете собі уявити сцену як Гіппократ лікує в Стародавній Елладі олігархів, а вони йому дають за зцілення грошей на відвідування самої дешевої таверни?.. Це при тому, що хліб і видовища були безкоштовними для всіх громадян і вода до дев'ятисот літрів у день на душу подавалася за акведукам в семиповерхові вдома!.. В ті часи доктора обожнювались.
На честь цілителя Асклепія було споруджено понад триста храмів.
Лікарів-рабів господарі за лікування звільняли від рабства...
Але, повернемося до наших баранів...
На наших водоймищах вже давно з'явилися будиночки, які дуже і дуже схожі на палаци... Це будиночки дуже і дуже заслужених людей. А ми на Швидкої Допомоги частенько миготіли в зоні водосховищ на виклики. Я знав там все "ерогенні зони", всі злачні місця. Знав як під'їхати до будь-якого будинку.
І ось лютневої ночі ми поїхали на виклик до чоловіка, який впав зі снігохода і вдарився спиною об пень.
Як в ночі знайти будинок, коли завірюха, коли немає ніяких орієнтирів, ні покажчиків вулиць та номерів будинків? І крім того, ніхто не зустрічає!.. Все в снігу і з неба валить стіна снігу!
Ми їхали від міста і шукали з проблисковими маяками потрібний особняк більше години! Вночі вмикали Сирену... Там на островах рація не бере. Навігаторів тоді і в помині не було.
Коли ми побачили машущего руками, як млин сонного охоронця, то дуже зраділи. Він відкрив нам відкатні ворота і ми в'їхали на територію з ландшафтним дизайном і будинком, схожим на палац. Проїхали будинок для охорони та прислуги... Все під відеоспостереженням, за високими парканами.
Пацієнт виявився скандально відомим бухгалтером, котрий розбагатів на реекспорті автомобілів. Природно, що прізвище нам назвали нейтральну. Респектабельний джентльмен тулився в скромному палаці...
Ми зробили йому знеболювання після травми, обробили рани і для виключення перелому хребта мали намір везти олігарха в лікарню, на щиті. Поки вирішували питання про лікарні(природно передбачалося везти в районну, а в дуже і дуже клінічну), фельдшер і я сходили в туалет. В будинку колони, все в мармурі, граніті і в малахите!Каміни, порцелянові ляльки в повний зріст, лицарські обладунки! На підлогах - білосніжні перські килими з глибоким ворсом, шкури звірів. Стіни розписані фресками і арабесками! Оригінали живопису розвішані! Кілька туалетів, та ще й унітази золоті!..
Шик, блиск, краса! Все пахне!.. Встигли ж люди накрасти!.. Дуже і дуже!..
Ми з конвоєм і охороною повантажили в ночі в іржавий, роздовбаний Рафік нашого пацієнта і як зграя гусей всі потяглися на південь, у бік лікарні. Поки ми їхали, олігарх весело любив побалакати зі мною, розповідав про своє життя. Виявилося, він навчався в Лісотехнічному інституті, прямо поруч з будинком мого дитинства. Пацієнт явно володів якимось особливим магнетизмом, сипав жартами і іскрометним веселощами. Доводилося його всю дорогу остепенять. А він підкреслював, що такий же простий, як ми і ніякої не олігарх. А сорочка-хлопець!.. Простіше пареної ріпи!.. Свій в дошку!
Щоб його підтримати я розповів йому кілька смішних історій і почитав свої афоризми.
"Щоб стати мільйонером - треба наслідувати приклад:
Перший мільйон вкрасти!.. А потім йти у владу!..
Щоб олігархи не страждали хренью -
Взяти б за сраки і відірвати від грошей!..
Всі свої намиті багатства я б з народом поділив по-братськи!..
Тільки при одній умові: щоб мені це нічого не коштувало!.."
І йому все дуже сподобалось!Реально!..
- Ну, ти гуморист!.. Мені такий співробітник якраз потрібен!.. Не те, що ці... шафи - долбое...и!- він кивнув на охорону. - Їм би тільки когось вирубати!..
Олігарх дав мені свою візитку і просив неодмінно зв'язатися з ним і з'явитися в нього. А шафи-долбоеbы зі стволами косо дивилися на мене як на ворога народу...
Коли ми під'їхали до лікарні, на вахті довго простояли з-за оформлення перепусток. Територія - режимна!.. І величезна! Ліс, різні корпуси, але все по вищому розряду!.. І ось ми встали біля приймального відділення перед зачиненими дверима. Довго і безуспішно дзвонили, стукали, довбали... Персонал лікарні солодко спав.
Їх не попередили!.. Подумаєш? Якась обласна Швидка Допомога притягала будь-то!.. На іржавому перекошенном Рафіку... Тут не звикли до нічних візитів! Хворих сюди привозять по дзвінку, в світлий час доби. Всі дзвінки по мобилам робила охорона і я не ліз у їхні справи. Я став шукати по морозцю в ночі світиться вікно, де могли бути медпрацівники, так негостинно зустрічають нас. Я бігав як заєць навколо сплячого корпусу і нарешті побачив палить медсестру!.. Весь свій гнів охорона обрушила на неї... Через хвилину двері приймального відкрилася і ми вивантажили на ношах зі щитом нашого постраждалого.
У загальній складності ми витратили на цей виклик всю ніч і повернулися у своє місто на підстанцію до приходу нової зміни. Наостанок олігарх розпорядився дати нам кожному на Макдоналдс(ну, в сенсі на одне відвідування, на одну особу, без подруги!)...
Я, на жаль, потім з ним так і не зв'язався! А може і на краще?..
Як-то я... пролетаріату більше довіряю!..
Адже я не Гіппократ!.. А може бути, все в житті було б... дуже і дуже?..
2000 рік
Very, very...
(S.B.Aleksandrov-Snegyr)
Work prohibited to be reviewed on the website prose. ru, as inconsistent with the editorial policy of the publishing house!!!
You can imagine the scene as cures Hippocrates in Ancient Greece of the oligarchs, and they give him for the healing of money on visits to the cheapest taverns?.. This despite the fact that bread and circuses were free to all citizens and water up to nine liters per day per capita was supplied by aqueducts in the seven-story home! In those days doctors were deified.
In honor of the healer Asklepios was built more than three hundred temples.
Doctors slave owners for the treatment freed from slavery...
But back to our sheep...
In our waters for a long time, the houses that are very similar to the palaces... It was amazing, very distinguished people. And we on the Ambulance often flashed in the zone of reservoirs. I knew everything "erogenous zones", all the best places. Knew how to drive to any home.
And that February night, we went to a call about a man who fell off his snowmobile and hit her back on a tree stump.
In the night to find the house, when a Blizzard when there are no landmarks, no street names and house numbers? And besides, no one meets!.. All snow and coming down from the sky, the wall of snow!
We drove from the city and sought with flashing beacons need more hours! The night included a Siren... There, on the radio takes. Navigators then did not exist.
When we saw waving hands like a windmill sleepy guard, very happy. He opened the sliding doors and we entered the territory with landscape design and building, like a Palace. Passed the house for protection and workers... All under video surveillance, high fences.
The patient was a notorious accountant who made a fortune on the re-export of cars. Of course, that name we called neutral. Respectable gentleman lived in a modest Palace.
We gave him pain relief after injury, treated the wound and to rule out a fracture of the spine had intended to bring the oligarch to the hospital on the shield. While deciding the question about the hospital(of course it was supposed to carry in the district, and in a very clinical), physician assistant, and I went to the toilet. In the house of columns, all in marble, granite and malachite!Fireplaces, porcelain dolls in full growth, a suit of armor! Floors - white Persian rugs with deep pile, the hides of beasts. The walls are painted with frescoes and arabesques! The original painting hung! Few toilets, and the toilets are gold..
Chic, brilliance, beauty! Everything smells!.. Had the same people stole!.. Very much!..
We escort and guard loaded the night in a rusty, broken-down Rafiq of our patient and like a flock of geese all flocked to the South, in the direction of the hospital. As we drove, the oligarch fun messing around with me, talked about his life. Turns out he studied at the Forestry Institute, right next to the house of my childhood. The patient clearly had some special magnetism, sprinkled with sparkling jokes and fun. Had it all the way to stop. And he stressed that as simple as we and not an oligarch. And the shirt-guy!.. A piece of cake!.. In a Board!
To support it I told him some funny stories and read your aphorisms.
"To become a millionaire - it is necessary to follow the example:
The first million?.. And then to go into power!..
To the oligarchs did not suffer crap -
Take the asshole and tear off the money!..
All of his reclaimed wealth I would be people have shared as brothers!..
Only under one condition: to me it cost nothing!.."
And he liked it very much!Really!..
- Well, you're the comedian!.. I need that person!.. Not that these... the cabinets - Dolby...s!- he nodded to the guards. - They would only for someone to knock!..
Oligarch gave me his card and asked to be sure to contact him and receive him. And cabinets-долбоеbы with trunks looked askance at me like I was an enemy of the people...
When we pulled up to the hospital, on the watch for a long time stood out for passes. Territory regime!.. And huge! The woods, different buildings, but all on the highest level!.. And here we stood next to the admissions office before the doors closed. Long and unsuccessfully called, banging, digging... the hospital Staff was asleep.
They were not warned!.. Think? Some of the regional Ambulance drew some!.. Rusty twisted Rafik... Here are not accustomed to the nightly visits! Patients brought here by the call, in the daytime. All calls on mobile phones was doing security and I don't mess in their business. I began to look for the frost in the night lit window, where he could be medics, so inhospitable to meet us. I ran like a rabbit around the sleeping body and finally saw a Smoking nurse!.. All his anger the guards brought her... a minute later the door opened and foster we unloaded on a stretcher with a shield of our victim.
In total we have spent on this challenge all night and went back to my town for a substation before the arrival of the new shift. Finally, the oligarch ordered to give us each at McDonald's(well, I mean on one visit, for one person, without a friend!)...
I, unfortunately, then never contacted! And maybe for the better?..
Once I... of the proletariat more confidence!..
I'm not Hippocrates!.. Maybe everything in life would be... very very?..
2000