Не кидай мене з краю скелі. Крила мої згоріли давно. Не думай, що я зможу знову злетіти. На це уже нажаль я нездатний.
Дозволь побути поруч. Ти ж теж цього хочеш. Я бачив це в твоїх очах.
Повір. Я не такий, як решта. Я не дам тобі розбиритись. Не штовхну з обриву на вірну смерть. І повір, якщо ти коли не будь оступишся і все ж таки впадеш я стрибну за тобою. Незважаючи на те, що своїх крил уже немаю.
Дай мені шанс. Я зроблю все, на що буду здатний. І навіть навчу тебе літати. Посправжньому. Бо досі пам'ятаю те прекрасне відчутя. І повір, воно ні з чим не зрівняється.
Довірся мені. І я обіцяю, що ти ніколи про це не пожалієш...