Я не хочу знову впасти. З мене падінь уже достатньо.
Я не хочу знову відтинати собі крила. Достатньо з мене крові в перемішку з пірям на руках.
Не хочу знову відчувати відчай. Його вже було достатньо.
Ти закриваєш мені своє небо і я задихаюсь без нього. Без тебе.
Не хочу знову дивитись вверх згадуючи ті миті. Я хочу, щоб вони продовжувались. Щоб ми знову були щасливі.
Я не хочу більше впасти. Бо впасти то я зможу, а піднятись знову уже наврядчи.