«Іди вішайся, скотино»!
Або чи відбудеться покарання
Стан корупції в нашій державі не просто жахає. Він катастрофічний. За її рівнем ми на першому місці в Європі. Причина банальна. Влада прогнила, а і з нею усі наші правоохоронні органи. Тому те, що відбувається за участю наших «доблесних» правоохоронців, уже не дивує. Свідченням цього є події в Іршаві, які відбулися як в минулому році, так і в цьому. Як вбачається з матеріалів, які надійшли до скриньки і були передані на опрацювання, стосуються вони заступника начальника Іршавського ВП Хустського ВП ГУМП в Закарпатській області майора поліції Зейкана Василя Васильовича.
Розповідь про Іршавських корупціонерів в погонах розпочну із матеріалу, який було розміщено на сторінці Антона Савка 18 серпня 2016 року в розділі «Слухи Іршави». Друкується мовою оригіналу.
Рубрика «ІСТОРІЇ ОЧЕВИДЦІВ ПРО ПЕРЕВЕРТНІВ У ПОГОНАХ»
ЧОМУ ВСІ ЗАМОВЧУЮТЬ ПРО СМЕРТЬ ЧОЛОВІКА НА ІРШАВЩИНІ?
Історія до нашої сторінки надійшла з Іршавського району Закарпатської області. Нижче подаємо текст звернення:
«Не так давно в Іршавському районі, в селі Кам’янське повісився молодий чоловік. Справу бігом списали, – суїцид тай усе. Кому яке діло. А насправді не все так просто! Виявляється, у смерті чоловіка винен одіозний працівник поліції, екс-начальник ВДАІ Іршавського РВ УМВС Василь Зейкан. Справа в тому, що чоловік, який повісився декілька місяців назад, працював водієм на одній із вантажівок вищезгаданого Зейкана (тільки глухий не чув, а німий не говорив, що Василь Зейкан, ще працюючи начальником Іршавського ДАІ, бігом привласнив собі бізнес, купив добрий десяток вантажівок, найняв штат водіїв, і організовував перевезення-поїздки-відправлення вантажу (якого – історія замовчує). Очевидці стверджують, що напередодні смерті чоловіка між паном Зейканом та загиблим виникла суперечка. Перший всіляко пригноблював свого підлеглого впродовж декількох місяців, а наостанок, коли водій відмовився виконати чергове «чесне завдання», поліціянт забрав права і не виплатив селянину зарплату. Чоловік, як подейкують, довго просив повернути чесно зароблені гроші у горе-начальника, і віддати права, та у відповіді чув лише погрози. У підсумку остання зустріч із Зейканом стала фатальною для померлого. Чоловік вкотре просив розрахуватись із ним, щоб прогодувати свою сім’ю, яка й так ледве зводила кінці з кінцями, на що у відповідь почув від поліціянта: «Іди вішайся, скотино! Від мене нич ти не получиш!»
Наступного дня чоловіка так і знайшли мертвого. Він повісився на дереві біля будинку… Сім’я залишилась без основного годувальника, а пан Зейкан без надокучливого підлеглого, який постійно вимагав свої чесно зароблені гроші та права. Справу бігом зам’яли «побратими» поліціянта. Кажуть, кураторство над «відбілюванням» резонансної події у районі взяв особисто заступник начальника УМВС України в Закарпатській області Іван Гецко (у якого, до речі, спільний бізнес по перевезенню із Зейканом).
У підсумку пройшло близько двох місяців і все затихло. Ніхто й не думав допитувати пана Зейкана, хоча були свідки, які неодноразово чули погрози на адресу померлого. Подейкують, що була передсмертна записка, у якій водій розказав всю передісторію свого вчинку і попрощався із сім’єю. Щоправда, записка «зникла», як і всі «невигідні» для Зейкана розмови. Варто нагадати всім, як читачам, так, напевно, і слідчим Іршавського відділу поліції, що існує стаття 120 в Кримінальному кодексі України – «Доведення до самогубства». У ній чітко зазначається, що:
1. Доведення особи до самогубства або до замаху на самогубство, що є наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу, примусу до протиправних дій або систематичного приниження її людської гідності, – карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Те саме діяння, вчинене щодо особи, яка перебувала в матеріальній або іншій залежності від винуватого, або щодо двох або більше осіб, – карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Але «побратимам» пана Зейкана, таким же перевертням в погонах, і в голову не прийшло розглянути таку версію. Сім’я наразі залишилась без батька, чоловіка, годувальника… А пан Василь Зейкан і далі тихо собі отримує гроші від бізнесу з перевезень та нової посади начальника одного з відділів поліції у Хустському районі.
P.S. Про такі випадки не треба замовчувати! Треба говорити і бити на сполох! Чекаємо від свідомих громадян і далі звернень на нашу сторінку. Конфіденційність гарантуємо! А відповідні органи просимо розібратись у ситуації!
https://vk.com/wall18943968_1563
З цього приводу редакцією розпочато журналістське розстеження. Відбулися перші зустрічі з обізнаними особами. Скеровано інформаційні запити в різні інстанції.
Буду вдячний усім, хто допоможе розкрити таємниці цього загадкового замогубства.
Дзвонити за телефоном: 0503726010
На сьогодні встановлено прізвище небіжчика. Це Попадинець Іван Васильович, 20.01.1962 р. н., Хустський район, с. Нижнє Селище, вул. Перемоги, 27. Його знайшли 27.05.2016 року. Орієнтовна дата смерті 25.05.2017 року. Від коментарів поки утримаємось. Єдине, що можемо зазначити, що несплата чесно заробленої праці є тяжким гріхом. Смертельним гріхом, за який доведеться відповідати винному в ньому. Або його дітям чи то онукам... Про перебіг подій навколо цієї трагедії та ролі в ній пана Зейкана В.В. в наших подальших випусках.
На цьому можна було б поставити крапку, але, як кажуть у народі, «Бог палицею не б’є». Тому до редакції надійшла ще одна інформація про нові корупційні пригоди пана Зейкана В.В., за які він за декілька днів після виходу номеру, а саме 9 серпня 2017 року о 9 годині 30 хвилин має відповісти в Ужгородському міськрайонному суді. Але більше до суті справи.
Як стало відомо в оточенні заступника начальника Іршавського ВП Хустського ВП ГУМП в Закарпатській області майора поліції Зейкана В.В., він моє судовий клопіт через те, що подав несвоєчасно, без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, в зв'язку з чим на нього було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Справа за номером 308/6938/17 від 20.07.2017 знаходиться на розгляді судді Ужгородського міськрайонного суду. Її буде розглядати суддя Шепетко Ірина Олександрівна, яка, за отриманою інформацією із того ж оточення пана Зейкана В.В., має прийняти рішення на його користь.
Так це, чи це тільки внутрішні бажання, чи то бачення пана Зейкана В.В., буде видно за результатами розгляду цієї справи. Причини для сумніву в цьому різні. На переконання відомих адвокатів, у яких суддя Шепетко І.О. нещодавно розглядала справи, це є принципова людина. Однак в травневих публікаціях в газеті «Правозахист» вона неодноразово критикувалася за винесені постанови про обшуки на Ужгородському філіалі фірми «Делівері» та в приватному будинку Новачуків, матеріали яких, як з’ясувалося, були сфальшовані працівниками правоохоронних органів. Хоча, як запевнив голова суду В.Данко, суддя не мала підстав не довіряти документам, які надали правоохоронці. Логіка є. Але фірма і підприємці Новачуки незаконно постраждали і нині мають захищати свої права. Писалося і про інші рішення.
Отже як воно буде, побачимо. Представники газети взяли цю судову справу на контроль і мають намір відвідати усі судові засідання, як із вище викладених причин, так і за інших обставин, адже і в цій адміністративній історії не все зрозуміло.
Так, згідно зі ст. 276 КУпАП, дана справа має розглядатися Іршавським районними судом, тобто за місцем проживання правопорушника або за місцем скоєння, але чомусь її було передано для розгляду до Ужгородського міськрайонного суду. Чому? Може причина в тому, що в Іршаві та районі пана Зейкана В.В. так щиро «люблять», що судовий зал не вмістить усіх бажаючих, які зустрінуть оплесками постанову суду?
Є ще одна «непонятка» в цій адміністорії. За вище вказане корупційне адміністративне правопорушення, як передбачає закон, мав бути притягнутий до відповідальності керівник або відповідальна особа за протидію корупції серед працівників. І взагалі відносно Зейкан В.В. мали відкрити кримінальне провадження, як це передбачає ст. 366-1 ККУ.
Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації.
Післямова
Коментувати чужі матеріали важко. Тим паче, коли не знаєш, на чому вони ґрунтуються: зверненнях потерпілих чи чутках. Телефон одної з доньок в наявності, але поки не вдається із нею зв’язатись, щоб почути її коментар. Із цієї причини з метою дотримання послідовності у викладенні матеріалу я зупинюсь на цій історії, яку прокоментую словами самого Василя Зейкана трохи нижче.
9 серпня я відвідав судове засідання і мав можливість переконатися в тому, як розглядає справи суддя І.Шепетко. Скажу одразу, що жорстко та всебічно, як це передбачає закон. Мабуть, із цієї причини на неї пишуть скарги деякі психічно неврівноважені адвокати.
Стосовно ж справи В.Зейкана, який не своєчасно подав декларацію про доходи за 2016 рік, то я не знайшов як із боку прокуратури, так і судді жодного запитання, яке б вони не задали, щоб встановити обставини цього корупційного діяння.
Захист посилався на те, що в ці дні періодично зависав сервер в Києві, і тому Василь Зейкан не міг внести в центральну базу свої дані. Та і дружина затягувала із наданням інформації зі свого боку. Мовляв, про це він повідомляв своє керівництво. Однак усно. Якби письмово, та до того ж до своїх рапортів додавав «скрин», або просто фотографію екрану з інформацією про зависання, зроблену на мобільний, то це б було взято до уваги. Те, що про це писали центральні ЗМІ, зокрема УНІАН, передавала ТСН нівелюється статистикою, яку надав працівник прокуратури, який представляв інтереси держави. За його словами, з майже 2500 осіб в області, які мали подати декларації, тільки двоє не подали. Це пан В.Зейкан та ще одна особа. Виходить, що тисячам державних службовців періодичні зависання центрального сервера не завадили своєчасно виконати вимоги закону, а цим щось перешкодило… Що, не є зрозумілим, адже не ворог собі В.Зейкан та інша особа. Адже наслідки в разі накладення штрафу на цього пана можуть бути дуже негативними – звільнення з посади протягом 10 днів. В оточенні пана В.Зейкана подейкують, що він вже шукає собі роботу… Так це чи ні, стверджувати не берусь. Тому чекаємо на рішення судді, яке вона пообіцяла оголосити за три дні.
Захист та В.Зейкан в разі негативного рішення мають намір подавати апеляцію. На їх переконання, не були в суді вивчені характеризуючи дані, в тому числі і по сімейному стану – дітях, що дає їм підстави для оскарження.
Особисто мені не зовсім зрозумілі причини зависання центрального сервера, адже таке відбувається із року в рік і саме в цей період. Оскільки в статті бюджету прямо вказано доходною частиною штрафи, то я підозрюю державу у навмисному створенні перешкод. А це не тільки питання подання декларацій…
Після суду відбулася розмова з Василем Зейканом, який категорично заперечив свою причетність до смерті водія, який працював у приватного підприємця Юрія Блищака . Йому про нього нічого не відомо, і взагалі про це прізвище він чує вперше і до цієї історії ніякого відношення не має. Так само Василь Зейкан заперечив факт наявності в нього вантажного парку з 9 каміонів та 9 причепів, які оформлені на сторонню особу і де працював водій, який наклав на себе руки. Плітками Василь Зейкан назвав інформацію про нібито знайдену передсмертну записку водія, яку нібито було вилучено при огляді тіла самогубця. На цьому наше спілкування по суті питань було вичерпано.
На це я сказав пану Василю Зейкану, що хотів із собою взяти Біблію, але передумав, адже це також з мого боку було б неправильно. На що пан В.Зейкан сказав, що він готовий покласти на Біблію дві руки…
Коментувати цю заяву Василя Зейкана вже не етично із мого боку. Тому я сказав, що Бог нам усім суддя, адже кожен з нас в цьому житті відповідає не тільки за вчинки, слова, але навіть і думки. Тому не треба дивуватись, коли за гріхи батьків відповідають діти та онуки. Василь Зейкан це добре розуміє?
Далі мова пішла про церкву та сповідь. Знову ж з етичних міркувань я опускаю цю тему.
За декілька днів, коли матеріал вже був готовий до друку, під час спілкування з Василем Зейканом стало відомо, що він знайшов автора матеріалу Антона Савка. Це інвалід АТО. Зі слів Василя Зейкана, пан Антон заперечив свою причетність до викладеного на його сторінці матеріалу…
Я передзвонив Антону Савку. Хлопець визнав, що матеріал, який було розміщено на його сторінці Вконтакті, належить йому. Але називати джерело відмовився. Заперечив проти публікації на цю тему… Я порадив йому закрити свою сторінку Вконтакті, або знищити цю публікацію, бо в протилежному випадку у нього будуть судові проблеми. На цьому ми і розійшлися.
Залишилося тільки отримати постанову про закриття кримінального провадження по цій справі та зустрітися із доньками небіжчика. Тоді вважатиму журналістське розстеження завершеним.
Михайло Темнов,
м. Ужгород.