Щойно я опублікував свою учорашню молитву ("Хочу познайомитись" http://www.proza.ru/2017/07/11/1955) - як мені подзвонив Діма. А у мене тут настрій сутужний, ледь не рюмсаю. Він по моєму голосу одразу зрозумів, що з моїм настроєм щось не так:
- Ти що, плачеш? - здивувався він.
- Та так, - ухильно відповів я. Тобто, відповідь означала: "Не так, щоби горе, але чомусь настрій невеселий".
- А-ну, не плач! - прозвучав його командний голос. "Ага, зараз! Зараз скаже мені: ну ти мужик чи ні, и так далі..." - подумки відреагував я, скривившись, і вже приготувавшись огризатися і посилати його наху. А він тим часом продовжив: - Я знаю одне смішне слово: лопата!
Це було так несподівано, що я розсміявся. Покотився зо сміху. Він був задоволений ефектом, і продовжив:
- А ще знаю пару теплих слів: батарея, і ковдра.
Я сміявся. Він посміхався:
- Ну як, потеплішало?
- Ага!
Далі почали про справи. Він:
- Вибач, що не дзвонив тобі сьогодні. Був дуже зайнятий. Тільки ось зараз звільнився.
А він цілий день не дзвонив, я аж засумував, аж до такого стану, як у молитві, бо ми домовилися співпрацювати разом, а від нього ні звуку ні духу цілий день. Хто так співпрацює?...
Він:
- А ти мені прислав дані, як ми домовлялися?
- От якраз цим питанням і займався сьогодні, майже весь день, - почав пояснювати я. - Бо довелося порпатися у документах, відшуковувати паролі та наводити порядок заодно. І ще я зрозумів, що треба "переїхати" з основного емайлу на окремий, тому і в емайлі теж довелося наводити порядок. Ще до кінця не довів, тому коли доведу, то вийшлю.
- А, ясно, - відповів він.
- А ти чому не прислав мені завдання?
- Та там мало було! Я й сам впорався.
Далі почав розказувати мені деталі: про що саме були завдання, і як він впорався. Потім каже:
- Переходь у Скайп! Так мені буде зручніше передавати тобі завдяння.
Він знає, як я ненавиджу месенджери. І як мене дратує те, що мені посекундно квакають повідомлення, в яких лише по одному слову і нічого по суті. Мене дратує, коли мене узагалі хтось смикає посекундно. Тому я усі спілкування веду тільки через емайл: маєш щось сказати мені по суті - то пиши одразу цілий лист, а не смикай мене по одному слову. Але емайл недолюблює Діма. Каже, що до нього не звик. Тому на цей Скайп підмовляє мене уже не вперше. А я знову починаю злитися, плюватися, матюкатися, і кричати. Бо дико ненавиджу месенджери. І він має це засвоїти раз і назавжди, що зі мною - ніяких месенджерів! Бо я ненавиджу, коли мене посекундно смикають!... Але Діма не втрачає надії, і намагається мене заспокоїти:
- Але ж там у тебе у контактах буду один я! А я не буду тебе смикати посекундно. Але дивись, ось у мене на телефоні закінчуються гроші, післязавтра я не зможу тобі подзвонити. А мені інколи теж буває отак сумно, як оце тобі сьогодні, і хочеться з кимось поговорити. А в емайлі так не поговориш!...
Довід резонний. Хм. Але...
Я ненавиджу месенджери!... Я не готовий переходити у месенджер навіть заради Діми, хоч ми з ним домовилися співпрацювати, а значить, і постійно триматися на зв'язку. Хіба мало емайлу? На протязі п'яти хвилин я почую через чекер, що прийшов лист, і відповім. За цих п'ять хвилин він встигне написати мені цілу простинь, і мені буде що читати. А не по одному слову "квак" та "квак". Врешті-решт, такий настрій як сьогодні, у мене буває вкрай рідко: може десь раз на півроку. То оце заради такого випадку мені встановлювати якийсь сраний месенджер, який мені буде квакати та тріпати нерви цілих півроку?...
Але Діма не відступався.... Врешті-решт, я відповів йому, що подумаю. І узагалі, мені вже пора спати.
Він побажав мені доброї ночі, і на тому ми поклали трубки...
Але після дзвінка я подумав: Хм, схоже, що Бог відповів на мою молитву раніше, аніж я подумав помолитися про те, щоби Він послав мені людину, з якою мені буде, про що говорити. І хоча ми зараз поки що переважно сваримося через цей сраний месенджер, - але, принаймні, у нас немає питання, про що саме говорити узагалі!... Бо якби спільних тем не було, то я би просто спокійно сказав: "Нам нема про що говорити, відчепися узагалі." Але ж говорити є про що! Питання лише у тому, де саме говорити: через звичний мені емайл, чи через звичний йому Скайп. І хто переможе у цій суперечці? Питання цікаве.
Але настрій усе одно натхненний. Бо у мене є Діма. З яким мені є, про що говорити узагалі. Дякую Тобі, Боже...
09:53, 12.07.2017
Братіслав Лібертус Свідок