Лутава. Герої українського поля.
ДО 80 ти річчя Карпилівської середньої школи.
Локоть Ганні Степанівні,Якименко Марії Тимофіївні,Крикун Любов Іванівні ГЕРОЯМ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ПРАЦІ випускниками Виповзівської,Лутавської та Карпилівської шкіл Карпилівської громади присвячується ...
Після закінчення Другої Світової війни,Остерщина постраждала дуже сильно, бо війна пройшла крізь Карпилівкау, Лутаву та Виповзів, як і в 1941- так і в 1943 роках.З фронту повернулися лутавчани що захищали рыдну землю ТКАЧ ОПАНАС,ТКАЧ ПЕТРО,ЮРЧЕНКО ЫВАН СКОПЕЦЬ ПЕТРО,КРИКУН МИХАЙЛО .НА ФРОНТАХ ЗАГИНУОР 109 лутавчан в селы невистачало робочих рук.Населення з надхненням взялося відбудовувати поруйновані будівлв та артільне майно. В лутаві артіль називалася "Петрше Травні" в Карпилівці "ІІІ Вирішальний".В 60 ті роки господарства обеднали в один колгосп "РОДИНА"
Поруйноване господартсво так і народне господасрство вимагали роботящих рут які забезпечать економіку СРСР продовольсвом та сировиною для промисловості ( конопля,льон, коксагиз, шкіра тощо) Тому перед господарством в с.Лутава яке очолював, мало освітчений чоловік, але дуже роботящий,Яким Йосипович Юрченко
ставиль складні, здавалося непосильні завдання.Втрощування озимих та зернових культур, коноплі, молока,мяса,розведення сімян коксагизу, вирощування обочевих культур картоплі, буряків, капусти, заготівля зеленої мас на корма худобі, збільшення поголівя худоби особливо свиней. Архівні видання та періодика свідчит що лутавчани ціми завданнями справлялися вдало. Артіль "Перше травня" отримувала гароні врожаї картоплі, особливо в засушливих 1947-1949 роках.Артіль " Перше Травня" в 1949 році вийшла на показники 1940 року і перевершила їх завдякі роботящим україським селянам- колгоспицям ВОЛОШИНІЙ ВАРВАРІ,ТКАЧ ДОМАСІ,ВЕЛІГОШІ НАТАЛЦІ.Спочатку бригади вдало збирали по 200 центнерів з гектару, а згодом стли збирати по 250 центнерів з гектару.
В 1947 році колгосп Перше Травня в с.Лутава побудував нове приміщення свинарника. На трудоді колгоспникам стали видавати 1 кілограм хліба, по 5 кілорам сіна, та по 5,5 кілограм картоплі.В колгоспах Перше тТравня та "ІІІ ирішальний" майже не було селян колгоспників які не виробляли мінімум трудоднів.В 1949 році засіяли 14 гектарів озимих культур.Вирощували в основному жито.Котроль за виробництвом дуже пильно вів сам голова артілі Яким Юрченко та його молодий помічник Михайло Дворник. Важливе завдання було готування насіння ячменю та інших кульур. Тут були такакож свої передовики .За один день очистила насіння ячменю аж чотири тони проти двох за паном МАРУСЯ ТИМЧЕНКО ТА НІЛА МУЗИКА. А 65 річний Тимченко З.Г вручну очистив 21 тону гречки та проса.Село Лутава розбудовувалося,- розпочали будівництво клубу на 400 місць, нової лазні для колгоспників, коровника на 40 голів,Серед передовиків виробництва значилися Крикун Ніоніла та ЮРЧЕНКО КАТЕРИНА. Радісні новни приходили з Карпилівки колгосп "ІІІ Вирішальний" збудувв новенький клуб в його будівництві відзначився фронтовик Музика Петро Павлович.ілки за місяць творча інтелігенція поставила 8 вистав, 4 вечори художньої самодіяльності, прочитано було 11 ідеологічних лекцій які читав фронтовик каваер багатьо нагород Юрченко Василь Якимович.Поступово колгосп "І Травня нарощував виробництво мяса. Робітників що працбвали на відбудові міст та промислових оєктів потрібно було годувати.
Голова артілі завжди був серед колгоспників та слідкував навіть за найнезначними роботами. В кінці сорокових років в колгоспі- артілі "І Травня" вирощували по 50 поросят від 7 свиноматок.Поголівя свиней збільшували передовики виробництва ЛЮБОВ КИКУН ( майбутній герой соціалістичої праці та Неоніла Юрченко. Паросят чтримали в читоті що значно позначалося на опоросі свиней.Вдало працювали ковалі з колгоспу" ІІІ Вирішальний" та інші майсти які відремонтували 22 плуги, 10 борон, та 40 возів що забезпечувало потреби артілі.Це передовики виробництва ВЕЛІГОША І.С та СУЛИМ С.С. Не поступалися твариникам і городники колгоспу "І.Травня" бригадиром у них був Юрченко Михайло Панасович"Бригада отримувала гарні врожаї капусти, помідорів, столових буряків та моркви, традиційно вирощували тютюн на махорку.Такожжж був закладний баштан на 5 гектарів вирощували хоча і невеликих розмірів але свої кавуни.В цій роботі оловне прополка.Серед передовиків була ланка Рябчун Ганни Свиридівни .Гарно працювали літні пенсіонери Юрченко Горпина 76 років та Скопець Лукера 79 років. Гарні врожаї картоплі отримувала ланка Дуні Василівни Ткач,Бувало що виходило в гарніроки по 250- 300 центнерв з гектара.
В колгоспі- артілі "ІІІ Вирішальний" збільшували прощі під зернові культури 371 гектар жита,15,5 пшениці, 73,8 гектарів проса.Транспортну пригаду очолював КОЛІНЬКО ВАСИЛЬ РОМАНОВИЧ,відповідальну посаду ваговика зерна посідав Кавалер Ордена Червоної Зірки ОВСЯНИК ПЕТРО ГРИГОРОВИЧ.За доставку зерна відповідав СУЛИМ МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ.Техніку безпеки та пожежну справу контролював ШИШЕНОК ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ.
В передових був лутавський колшлсп - артіль і в заготовці молок.На початку 50 х господарстіво придбало пасіку.Тенічно господарству допомогала Моровська та Остерська МТС. Молоководи Лутави були в передовиках по молокозаготівлі.Марія Скопець Евдокія Ткач Наталія Дворник гарно обробивщи свої участки отримувадли космічні врожаї по 350 центнерів з гектара.На початку 50 років колгос мав зобовязаня отримувати не менше 14,5 ценнерів з гектара.На початку 50-х років з розвитком тваринництва на поля стали вивозити по 400 тон гною,20 тон куриного посліду, 100 тон торфу,100 центнерів добрив.
Молодь села Лутава на початку 50-х років очолювана Михайлом Дворником зобовязалася посадити 25 гектарів саду,осушити 150 гектарів боліт, створити поблизу Лутави три ставки.Але справжніх здобутків досягли ланки по розведенню сімян коксагизу.Промисловість перебудовувалася з коксагизу робили нитку яка служила кордом для гумових шин та каучукових шин.Спочатку треба було розвести насіння.В цьому значних успіхів досягли ланки Локоть Ганни та Якименко Марії.
За цей ратний подвиг вони і отримали звання ГЕРОЯ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ПРАЦІ.
В на початку 60-х артіль- колгосп "Перше Травня" обєднали з карпилівським колгоспом "ІІІ Вирішальний" і вийшов единий колгосп "РОДИНА"( КСП РОДИНА " діє до сьогоднішнього дня, має полівя худоби.ВЕЛИКИЙ ПОДВИГ ГЕРОЇВ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛЯ НЕ ПОВИНЕН ПІТИ В НЕБУТТЯ. ЗАРАДИ НАСТУПНИХ ПОКОЛІНЬ ЯКІ НЕ ПОВИННІ ВТРАТИТИ ГОЛОВНУ РИСУ УКРАЇНЦІВ ПРАЦЕЛЮБСТВО
В ТРУДОВОМУ ЗАВЗЯТТІ ВІДЗНАЧИЛИСЬ ГАННА ІВАНЕНКО,МАРІЯ ВОЛОШИНА, І.ДВОРНИК, М.ЮРЧЕНКО, Г.ВОЛОШИНА, М. КРИКУН, У,ВОЛОШИНА Г, РЯБЧУН Н, ДВОРНИК. АЛЕ ОСОБЛИВЕ МІСЦЕ В ЦЬОМУ ТРУДОВОМУ ПОЧИНІ ЗАЙМАЮТЬ ГЕРОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ПРАЦІ ГАННА ЛОКОТЬ, МАРІЯ ЯКИМЕНКО ТА ЛЮБОВ КРИКУН.
ЛОКОТЬ ГАННА СТЕПАНІВНА, народилася 7 січня 1924 року в с.Лутава Остерського району,. Закінчила 4 класи Лутаваської та 5-7 каси Виповзівської шкіл.Також закінчила Городнянсьу садовоогородницьку школу. Все життя працювала ланковою у колгоспі свого села. За ратну працю та трудове завзяття має багато нагород.За отримання в 1951 році високого урожаю кос сагигу ( 140,9 кг з гектара на площі 2 гекара) Презиія Верховної Ради СРСР своїм указом від 23 квітня 1952 року присвоїла їй звання Геоя Соціалістичної Праці. Похована в с.Лутава.
ЯКИМЕНКО МАРІЯ ТИМОФІЇВНА., народилася в с.Лутава,Остерського району 15,05,1929 року в сімї селянина.Зкінчила 4 класи Лутавської школи і три класи Карпилівської школи.Все життя працювала в колгоспі рядовою анковою.За висок показники в розвтку тваринництва та по вирощуванню коксагизу у 1952 році.Указом Президії Верховної Ради СРСР присвоєно звання Героя Соціалістичної праці з врученям ордена Леніна від 23 квітня 1952 року. Померла 16 травня 1993 року.Похована в селі Карпилівка .
КРИКУН ЛЮБОВ ІВАНІВНА, народилася 20 лютоо\о 1930 року в с.Лутава Остерського району, в сімї бідняка тому з 14 років працювала в артілі "Перше травня" на фермі.Спочатку пасла свиней , а потім двадцять рокв працювала свинаркою. Нагороджена багатьма деоржавними відзнакаи, зокрма ордновм Лніна.В 1957 році отримала 105 центнерів свинини на 1 гектар угідь.За исокі показники та впровадження у виробництво досягнень науки та передового досвіду Президія Верховної Ради СРСР своїм уцказом від 26,02 1958 року присвоїла звання Героя Соціалістичної Праці.Живе в селі Лутава.
ПЕТРО ЛАВРЕНЧУК ІСТОРИК-КРАЄЗНАВЕЦЬ вчитель історії
Карпилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.