"Народ и Партия едины!...
Пустите в ваши магазины!..."
Начало восьмидесятых годов... Во время учёбы в Первом Московском Медицинском институте в интервале между занятий часто хотелось поесть. Поесть, чтобы выжить... Куда бедному общажному студенту заскочить обедать? Можно в студенческую столовую шаговой доступности под названием "тошниловка". В этой столовой во все блюда повара интенсивно добавляли комбижир, а с анатомического корпуса сюда прибегали погостить огромные хрустящие тараканы, размером с вилку. Наверное, студенты из Китая привезли их после каникул? Очень зрелищно!...
Возле Онкологического Центра на Каширской столовая называлась "Метастаз", за отдельный переход из основного здания. Кормили там солидно и достойно. Иногда мы забегали в столовую Института стран Азии и Африки при МГУ. Там было дёшево и вкусно. Но самое лучшее питание я ощутил как комсомолец и активный резерв партии в "коммунистической столовой". Эти пищевые оазисы располагались в каждом районном комитете КПСС - Ленинском, Дзержинском, Куйбышевском и других. В эти очаги сладострастия можно было проникать тогда без пропусков, но желательно в костюме с галстуком. А я часто бывал в этих органах по комсомольским делам, так как был комсоргом и замом секретаря по идеологии. Так вот там можно было объесться до отвала за каких-то шестьдесят копеек! А из студенческой "тошниловки", потратив выстраданный рубль, каждый уходил всё таким же голодным. В "коммунистической" за эти шестьдесят копеек можно было съесть шикарный тазик салата, огромную тарелку сытного борща, картофель фри и мясную вырезку размером на полсковородки, вкусный компот. На столе лежали специи, а в блюда щедро добавлялась зелень.
В буфете продавались дефициты того времени - сгущёнка, тушёнка, колбаса- сервелат, икра, бананы, ананасы, балыки осетровых и лососевых рыб.
Но мы редко могли проникать в эти "коммунистические столовые", так как наши маршруты по кафедрам и временные интервалы часто не совпадали. Но то, что по-доброму состоялось, то навеки полюбилось и запомнилось...
Комуністична їдальня
(С.Б. Александров-Снігур)
"Народ і Партія єдині!...
Пустіть ваші магазини!..."
Початок вісімдесятих років... Під час навчання в Першому Московському Медичному інституті в інтервалі між занять часто хотілося поїсти. Поїсти, щоб вижити... Куди бідному гуртожитковому студенту заскочити обідати? Можна в студентську їдальню крокової доступності під назвою "тошниловка". У цій їдальні у всі страви кухарі інтенсивно додавали комбіжир, а з анатомічного корпусу сюди вдавалися погостювати величезні хрусткі таргани, розміром з вилку. Напевно, студенти з Китаю привезли їх після канікул? Дуже видовищно!...
Біля Онкологічного Центру на Каширської їдальня називалася "Метастаз", за окремий перехід з основної будівлі. Годували там солідно і гідно. Іноді ми забігали в їдальню Інституту країн Азії та Африки при МДУ. Там було дешево і смачно. Але найкраще харчування я відчув як комсомолець і активний резерв партії "комуністичної їдальні". Ці харчові оазиси розташовувалися в кожному районному комітеті КПРС - Ленінському, Дзержинському, Куйбишевському та інших. У ці осередки хтивості можна було проникати тоді без пропусків, але бажано в костюмі з краваткою. А я часто бував у цих органах з комсомольським справах, так як був комсоргом і заступником секретаря по ідеології. Так от там можна було об'їстися до відвалу за якихось шістдесят копійок! А з студентської "тошниловки", витративши вистражданий рубль, кожен йшов все таким же голодним. У "комуністичної" за ці шістдесят копійок можна було з'їсти шикарний тазик салату, величезну тарілку смачного борщу, картопля фрі і м'ясну вирізку розміром на полсковородки, смачний компот. На столі лежали спеції, а в страви щедро додавалася зелень.
У буфеті продавалися дефіцити того часу - згущене молоко, м'ясні консерви, ковбаса - сервелат, ікра, банани, ананаси, балики осетрових і лососевих риб.
Але ми рідко могли проникати в ці "комуністичні столові", так як наші маршрути по кафедрам та тимчасові інтервали часто не збігалися. Але те, що по-доброму відбулося, то навіки сподобалось і запам'яталось...