Сьогодні наснився сон.
Наснилося, ніби ми з Алексом ходимо десь, - чи то це гарний критий ринок, чи це великий магазин, - і вибираємо посуд та інші дрібнички до нашої з ним нової квартири: ніби ми з ним живемо тільки удвох, щойно заїхали у нову квартиру, в якій поки що нічого немає, і оце зараз ходимо по магазинах, та вибираємо собі посуд. І не тільки посуд, а ще й сувеніри усілякі, переважно картини у столову. В усякразі, мені запам'яталася одна чудернацька картинка, невеличкого розміру, десь як серветка, і м'яка так само як серветка. Чимось вона мене вразила, і я кажу Алексові: "Дивися!"... Він дивиться схвально, нічого не відповідає здається, але з його реакції я розумію, що йому теж подобається ця картинка, і він розділяє мої почуття.
Ми швидко закінчили покупки, та йдемо сідати в машину: він за руль, а я на пасажирське. Разом з тим помічаю, що з нами у цю ж машину сідають троє маленьких дітей. Не знаю, чиї вони, але здається, вони були з нами і в магазині теж, але я на них не звертав там уваги, бо був зосереджений на виборі покупок. Втім, я і зараз на них увагу не дуже звернув: просто помітив їх, і все.
І от, ми сіли всі в машину, і поїхали. А в мене у руках виявилися повні жмені якогось дріб'язку. Я кажу Алексові: "Мені треба пакетик целофановий, щоби оце все туди висипати." Він кивнув головою, і вийшов з машини (на ходу, взагалі-то!). Машина їде, і тут я розумію, що якщо я не пересяду за кермо, то ми кудись вріжемося і буде аварія. Я хутко пересідаю на водійське крісло, але ж я не вмію керувати автомобілем! Я не знаю, куди тиснути і що робити. Але на щастя, у автомобіля кермо таке саме, як і в мотоцикла, тому я швидко адаптуюся, і ми красиво робимо поворот, коли доїжджаємо до перехрестя. Машина їде сама по собі, я не тисну ні на гальма, ні на газ, і не знаю, як регулюється швидкість. Далі я починаю думати: на які педалі треба тиснути? З'являється думка: Якщо у автомобіля кермо таке саме як у мотоцикла, то значить і педалі працюють аналогічно? Починаю думати наперед, дивитися на дорогу: куди би мені поїхати, щоби навчитися зупиняти автомобіль, та не втрапити у аварію...
І на цьому я прокидаюся.
* * *
Хоча погода уві сні була сонячною, а настрій добрим - чомусь мені інтуїтивно не подобається сон, - точніше, здогади, що він може означати... Вибір посуду та серветки мене чомусь наводять на думку про поминальний обід, а автомобіль - про катафалк, з якого рятується Алекс, залишивши мене наодинці з трьома дітьми... А діти уві сні означають символ якихось починань, як я знаю. Виходить, що це мої діти і є, тобто мої починання, мої мрії... І я за кермом, і єдине що роблю - це намагаюся уникнути аварії, щоби я і діти залишилися живі, а автомобіль цілим... Алекс покинув мене самого, на повному ходу... Ні, він не втік, адже він відлучився за целофановим пакетиком для мене, але ж... Наздогнати мій автомобіль він теж не зможе.
Дивний якийсь сон, пізніше полистаю сонники.
11:14, 18.05.2017
Братіслав Лвбертус Свідок