Я часто друкую матеріали про проблеми ромів, в тому числі і правозахисного характеру, адже це юридично найбезграмотніша категорія населення.
Так сталося і цього разу. До мене звернулося ромське подружжя, з батькам яких я допомагав років 13 назад, коли вони жили в Ужгороді. Тоді мені вдалося відстояти їх майно, на яке претендував один із ужгородських підприємців. За публікацію навіть було підприємцем подано позов до суду по відшкодуванню йому моральної шкоди. Суд тоді виграв. Справа забулася, а добрі стосунки залишилися. Нині вони мешкають в с. Домбоки Мукачівського району. Те, що вони розповіли, вражає. Те, що відбувалося в подальшому, вражає ще більше. І переконує, що при бажанні можна ввести в оману суд, і, по суті, використовуючи посаду та довіру, використати та підставити суддю. Хоча про це судіть самі.
Три доби
Свою розповідь розпочну з кінця.
13 квітня 2017 року суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Котубей І.І. розглянув матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності рома Лацков Золтана Еміловича, 30.03.1990 р. н., уродженця та мешканця с. Домбоки, вул. Макаренка, буд. 8, Мукачівського району, непрацюючого, за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення. І постановив:
«Лацков Золтана Еміловича визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк 3 (три) доби.
Строк адміністративного арешту рахувати з 13 квітня 2017 року.
Стягнути з Лацков Золтана Еміловича в дохід держави судовий збір в сумі 320,00 грн…».
На перший погляд нібито нічого особливого. Рома покарано за злісну непокору працівникам поліції. І досить м’яко, адже три доби це не штраф, на який ще треба знайти гроші. Хтось скаже, ще нормально відбувся.
Однак із вказаною постановою суду Золтан Лацков не погодився, адже нічого він протизаконного не скоював. Вважає, що проти нього адміністративну справу було сфальшовано працівниками поліції.
«Інформатор» поліції
Ранком 30 березня 2017 року, в день його народження, працівники поліції, нічого не пояснюючи, не маючи на те законних повноважень, умисно, безпричинно зайшли на територію його подвір’я, викликали із будинку та стали усіляко принижувати його. На це вийшла дружина Золтана – Олена Балог, яка і стала свідком цих подій.
На це до будинку Золтана підійшли інші роми. І тут відбулося найнесподіваніше. Працівники поліції стали умисно настроювати усіх присутніх мешканців села проти Золтана Лацков, привселюдно повідомляючи громадянам про те, що він є інформатором поліції, закликали ромів побити його. Згодом вони поїхали.
Свідками порушення недоторканності приватної території та інших статей КК були Балог О.Д. та інші роми, прізвища яких будуть надані на першу вимогу. Окрім того, незаконність дій працівників поліції підтверджують і самі матеріали так званого адміністративного порушення
Працівники поліції, розуміючи, що вони вчинили злочин, передбачений ст. 162 КК України, почали фальшувати матеріали адміністративної справи про нібито вчинення Золтаном Лацков правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпА. Адже якби порушення Золтаном Лацков було скоєно ще 30 березня, то, без сумніву, адміністративний протокол був би складений того ж дня і в ньому б фігурували свідки, які були там присутні. Підштовхнули поліціянтів також інші обставини, на яких я зупинюсь трохи нижче.
Ранком о 6.30, 13 квітня 2017 року працівники Мукачівської поліції приїхали знову. Вони забрали Золтана Лацков із дому та відвезли до районного відділення, де закрили і утримували до суду, який відбувався о 15.00. При цьому поліціянти скоюють ще одне порушення. Як передбачає закон, після трьох годин утримання складається протокол про затримання. Однак працівниками поліції він не складався.
Весь цей час Золтан Лацков знаходився на четвертому поверсі в кабінеті, де йому на прохання дати попити води відповідали сміхом. Там же було складено адміністративний протокол, викликано понятих. Там же йому було сказано, за що його притягають до адміністративної відповідальності. Мовляв, щоб дружина не писала скарг до прокуратури. Але про це трохи нижче.
Пан «Ніхто»
В зал суду прибуло п’ять працівників поліції на чолі із заступником начальника Мукачівської поліції. Присутнім родичам працівники поліції заборонили заходити до зали суду та чекати рішення надворі. Не пропустив родичів і черговий суду, сказавши, що їм немає чого там робити.
В цей час, застосовуючи погрози – сфальшувати справу та посадити – працівники Мукачівської поліції примусили Золтана Лацков визнати частково свою вину. І він її частково визнав.
Тепер про сам суд, адже в цій історії багато нюансів, з деякими із яких я зіткнувся, вже готуючи для Золтана Лацков апеляційну скаргу. Найголовніший нюанс полягає в тому, що у Золтана Лацков немає ні паспорта, ні військового квитка, взагалі жодного документу, який би посвідчував його особу. Тому він при усьому бажанні дати доручення на представництво його інтересів, цього зробити не зможе. Тому логічно виникає питання, як суддя Котубей І.І. встановлював його особу. А це є обов’язковим.
Відповідь виявилася дуже простою. Це зробила секретарка, яка доповіла, що особу Золтана Лацков встановлено. Чим вона по суті підставила суддю. Підставили та використали його і працівники поліції. Зокрема, заступник начальника, який обмовив Золтана Лацков, стверджуючи, що на нього є багато матеріалів кримінального характеру.
За свідків виступали працівники поліції, адже в протоколі про адміністративне правопорушення підписи свідків відсутні. А чому відсутні, адже там біля подвір’я 30 березня 2017 року знаходилося багато свідків, але чомусь працівники поліції про них забули. Не менш дивним виглядає і та обставина, що вони склали протокол 13 квітня 2017 року, а не 30 березня. Хто їм заважав його скласти на місці? Та ніхто. Але вони цього не зробили. Причина проста. Не скоював того дня Золтан Лацков жодного адміністративного правопорушення. Але щось відбулося за цей час, що підштовхнуло поліціянтів до таких дій.
Заяви в прокуратуру, суд
Так, саме вони стали детонатором. На початку березня 2017 року цивільною дружиною Золтана Лацков – Оленою Балог до Мукачівської районної прокуратури подано скаргу на дії працівників Мукачівської поліції.
А 21 березня 2017 року дружиною Балог О.Д. подано до Мукачівського суду скаргу на постанову про закриття кримінального провадження за № 12013070040004995 від 06 грудня 2013 року, де вона та її чоловік виступають потерпілими – їх було обкрадено, а працівники поліції покрили справжніх злодіїв.
Після чого Лацков З.О. працівники Мукачівської поліції говорили в очі, що вони покарають його за скаргу до Мукачівської районної прокуратури та за звернення дружини до суду. Розгляд скарги відбувся 5 квітня 2017 року. Зрозуміло, що і тут втрутилася поліція. Тому постанова про закриття кримінального провадження не була скасована. А щоб більше непокірні роми не шарпалися, було вирішено притягнути Золтана Лацков до адміністративної відповідальності.
Тепер про справу, де цю ромську родину, з допомогою поліціянтів, декілька разів обікрали. Поліціянтами було зроблено все, щоб не розкривати ці злочини. Коли слідчим Мукачівської районної поліції було винесено постанову про закриття кримінального провадження, то її потерпілим, як це передбачено законодавством, не видали. Про це – мовою так званого «документу».
Потерпілі
13 березня 2017 року Балог Олені Дежівні випадково стало відомо про те, що кримінальне провадження за її заявою із викраденням у неї у вересні 2013 році кобили та воза нібито закрито.
Цього ж дня вона звернулася із письмовою заявою на ім’я слідчого з обслуговування м. Мукачево та Мукачівського району НП України в Закарпатській області ст. лейтенанта Лізанця В.В. із проханням видати їй постанову про закриття кримінального провадження. В прийнятті та реєстрації заяви їй слідчим було відмовлено. Запропоновано прийти за постановою наступного дня.
Цього ж дня її чоловіком на ім’я Мукачівського районного прокурора Братюка О.П. по суті скоєння відносно їх родини злочину – викрадення воза та кобили та інших порушень і зловживань із боку працівників поліції та не повідомлення про закриття кримінального провадження було подано заяву. Заяву про видачу постанови про закриття кримінального провадження було відправлено по пошті на ім’я начальника Мукачівської районної поліції.
15 березня 2017 року Олена Балог знову прийшла за постановою. ЇЇ жінці видав на руки слідчий Лізанець В.В. При цьому в жодному журналі, матеріалах справи за її отримання вона не розписувалась.
Отримавши постанову про закриття кримінального провадження та ознайомившись із нею, Олена Балог побачила, що вона була винесена ще 21 березня 2015 року. Цей факт від неї два роки приховувався.
Олена Балог вважає, що слідчий, ст. лейтенант Лізанець В.В., зухвало порушив її конституційні права, не вжив всіх заходів при розгляді кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013070040004995 від 06 грудня 2013 року, що дало б можливість об’єктивно вказувати на недоведеність. Цитую витяги з постанови про закриття кримінального провадження:
«В ході розслідування даного кримінального провадження було допитано в якості потерпілої Балог О.Д., яка показала, що у вересні місяці 2013 року гр. Голомбоші Є.О. запозичив у користування її коня, оскільки останній хотів перевезти собі дрова, та одразу цього ж дня мав його повернути. Почекавши до вечора цього ж дня потерпіла Балог О.Д. навідала Голомбоші Є.О., де виявила його вдома по місцю проживання у стані алкогольного сп'яніння. На її запитання де кінь, Голомбоші Є.О. пояснити нічого не міг, однак сказав, що компенсує його вартість. Пройшов місяць, однак Голомбоші Є.О. не повертав ні коня, ні грошові кошти, посилаючись на важке матеріальне становище. Згідно з показами потерпілої, з чуток їй відомо, що Голомбоші Є.О. продав коня в с. Чомонин, про те кому саме їй не відомо. Згідно з показами потерпілої, Голомбоші Є.О. постійно запевняв її, що поверне грошові кошти за коня, однак через деякий час з місця постійного проживання зник. Після чого потерпіла звернулася в міліцію про дану подію».
«Зазначена інформація, наведена слідчим, не відповідає дійсності, – пише в скарзі до Мукачівського районного суду Олена Балог. – У вересні 2013 року у мене вкрали кобилу чорного кольору разом із возом. Тої ж ночі у сусідньому селі Червенево Мукачівського району злодіями було викрадено у одного із мешканців мотоцикл «Хонда».
Наступного дня після крадіжки ми із моїм чоловіком Лацков Золтаном Еміловичем дізналася, хто вкрав кобилу та віз. Це були Голомбоші Євгеній Олександрович та його батько Голомбоші Олександр.
Після цього я звернулася із заявою до нашого дільничного Довгомелі Юрія Васильовича, який категорично відмовив мені у прийнятті заяви. Тому я була вимушена звернутися із заявою до відділу міліції Мукачівського району, але і там мені було відмовлено.
Після цього мій чоловік подзвонив працівнику міліції, оперативному уповноваженому Минді Юрію Васильовичу, який порадив звернутися до обласної прокуратури, але писати, що кобилу не викрали, а, мовляв, ми позичили її на вивіз дров, а Голомбоші Є.О. її не повернув. Що так буде краще. А він допоможе все владнати. Наступного дня я так і зробила».
Слідчий пише:
«Допитаний в якості свідка Голомбоші О.П. повідомив, що повідомлені потерпілою Балог О.Д. відомості не в повній мірі відповідають дійсності. Зокрема, свідок повідомив, що його син Голомбоші Є.О. не зичив коня у Балог О.Д., а купив коня в розстрочку, за що віддав певну частину грошових коштів за нього в якості авансу та мав намір повернути решту, однак не мав можливості, в зв'язку з чим Євген поїхав у Київську область на заробітки, бо йому необхідні гроші для того, щоб повністю розрахуватися з Балог О.Д.».
«Зазначена інформація не відповідає дійсності, – продовжує Олена Балог. – Голомбоші Є.О. до мене із приводу позичання коня та воза ніколи не звертався. Він коня та воза у мене вкрав і наступного дня продав громадянину Нірі Е.І. із села Чомонин, якого він після того, як кінь захворів, зарізав. Про факт продажі Голомбоші Є.О. коня громадянину Нірі Е.І. ми із чоловіком відразу ж повідомили слідчого Лізанця В.В. та оперативного уповноваженого Минду Ю.В., але вони ніяких заходів не вжили».
Слідчий пише:
«В ході досудового розслідування встановити та опитати Голомбоші Євгенія Олександровича, 02.02.1990 р. н., мешк. с. Домбоки, вул. Макаренка, 8, не представилося можливим, оскільки за місцем проживання він відсутній, його місцеперебування невідоме. Під час досудового розслідування перевірено інформацію, повідомлену потерпілою Балог О.Д. про те, що Голомбоші Є.О. перебуває в смт. Бородянка Київської області, однак за результатами виконаного доручення працівниками Бородянського РВ ГУМВС України в Київській області встановити місцеперебування Голомбоші Є.О. не представилося можливим».
«Зазначені твердження слідчого не відповідають дійсності, – пише Олена Балог. – По-перше, Голомбоші Євгеній Олександрович, 02.02.1990 р. н., як стверджує слідчий, мешк. с. Домбоки, вул. Макаренка, 8, ніколи за вказаною адресою не проживав. За цією адресою мешкає моя родина. Не знання слідчим адреси Голомбоші Є.О. свідчить про халатне ставлення його до своїх службових обов’язків, необ’єктивне та упереджене розслідування кримінального провадження.
По-друге, слідчий Лізанець В.В. громадянина Голомбоші Є.О. ніколи не розшукував, бо місце його проживання відоме і нікуди він на заробітки не виїжджав, а весь час знаходився в селі Великі Лучки. Місце його проживання працівникам міліції добре відоме».
Слідчий пише:
«Враховуючи даний випадок, орган досудового розслідування приходить до висновку, що в даному випадку не достатньо доказової бази щодо наявності в діях Голомбоші Є.О. шахрайських дій та умислу на заволодіння чужим майном в момент здійснення позики коня, оскільки його не допитано у зв'язку з не встановленням його місця перебування, що унеможливлює з'ясувати всі обставини та причини по даному факту. Крім цього, згідно з показами потерпілого та показами свідка Голомбоші О.П. – Голомбоші Є.О., в усній розмові з потерпілим систематично повідомляв, що знає про свій борг та обов'язок відшкодувати грошові кошти, що свідчить про те, що в діях Голомбоші Є.О. відсутній умисел та корисливий мотив на шахрайське заволодіння майном потерпілого».
«Висновки слідчого є дивними і з ними не можливо погодитись, – обурюється Олена Балог. – Стверджуючи, що в діях Голомбоші Є.О. не достатньо доказової бази по його шахрайських діях по заволодінню чужим майном, пан Лізанець В.В. суперечить наявним фактам. Коня та воза вкрадено. Коня перепродано із доплатою, а воза не повернуто. Але він є, і ним родина Голомбоші користується. При цьому місце знаходження Голомбоші Є.О. «встановити» не можливо, але він своєму батькові «систематично» повідомляє, що «він знає про свій борг». В цих твердженнях вбачаються ознаки змови між слідчим та Голомбоші О.П. і Голомбоші Є.О., які скоїли злочин і, наскільки мені відомо, були засудженні за крадіжку «Хонди», тобто постали перед судом ще в грудні 2013 року, але слідство знайти Голомбоші Є.О. в цей же час не може…
З огляду на вищевказане, можна прийти до висновків, що досудове слідство, що регламентоване розділом ІІІ Кримінально-процесуального кодексу України згідно з повідомленням про вчинення злочину, що внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12013070040004995 від 06 грудня 2013 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1, ст. 190 Кримінального кодексу України, проводилося – не повно, не об’єктивно та упереджено.
Слідчим слідчого відділу Мукачівського МВ (з обслуговування м. Мукачево та Мукачівського району) НП України в Закарпатській області ст. лейтенантом Лізанцем В.В. було допущено ряд порушень на стадії досудового слідства, що вище викладені, та порушено мої конституційні права.
В зв’язку з цим постанова про закриття кримінального провадження від 21 березня 2015 року по кримінальному провадженню за № 12013070040004995 від 06 грудня 2013 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1, ст. 190 Кримінального кодексу України, є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає до скасування».
Однак Мукачівський міськрайонний суд в особі судді М. вважає інакше. Мовляв, вам всі збитки відшкодовано, про закриття кримінального провадження було відомо. Тому підстав для скасування постанови суд не бачить.
Олена Балог подати апеляцію в той час не мала можливості, адже хворіли діти та не було грошей для оформлення доручення для представника, тому і пропустила терміни оскарження.
Коментувати це немає сенсу. Бог палицею не б’є. Ті, хто порушили закони звичайної людяності, скривдили соціально найнезахищеніших, рано чи пізно отримають те, чого заслуговують.
Підстава, шантаж…
Але це не все в історії із ромськими кіньми. Щоб було зрозуміло, як працюють наші доблесні Мукачівські поліціянти і як ними створюються показники, розповім про ще декілька випадків із життя Золтана Лацков.
Другий випадок стався 10 листопада 2016 року. До Золтана Лацков завітав його знайомий, мешканець сусіднього села Ракошино пан Балла Олександр і попросив, щоб він дав йому на пробу на два тижні коня, а після цього він виплатить йому за тварину 15 000 гривень.
Кінь був чорного кольору із білою плямою на шиї. Золтан із ним погодився.
27 листопада 2016 року Балла Олександр прийшов до Золтана Лацков напідпитку із конем і сказав, що в нього грошей немає. На цьому після суперечки вони розсталися.
Цього ж дня, вночі, приблизно у 23. 30 до Золтана Лацков приїхав начальник карного розшуку Торомпак Василь Васильович. Разом із ним був працівник поліції, який не відрекомендувався та не показав документів. Вони в присутності його дружини Балог Олени із їхнього двору забрали коня та віз, при цьому Золтана побили прямо в будинку. Це бачила і може підтвердити його дружина.
16 січня 2017 року неподалік від села Домбоки Золтан Лацков зустрівся з Голомбоші Є.О. і спитав у нього, коли він поверне борг. Той відповів, що ось його кобила, а через тиждень, або два поверне і віз. Золтан прив’язав до свого воза кобилу та рушив додому. Кобила була темно-червоного кольору віком до 9 років. Це, по суті, як він в подальшому зрозумів, була підстава із участю працівників поліції.
Коли Золтан прийшов додому, до нього завітав оперуповноважений Минда Ю.В. і сказав, що на нього надійшла скарга про те, що він нібито викрав кобилу. Золтан поїхав разом із ним до районного відділу поліції, де його завели до начальника карного розшуку Торомпака Василя Васильовича, який почав Золтану погрожувати, що в нього будуть великі проблеми, якщо він не поверне кобилу.
Після цього Минда Ю.В. завів Золтана до іншого кабінету, де йому відрекомендували людину, яку він із дружиною ніколи не бачив. І, мовляв, що саме в нього він вкрав кобилу, яку йому самостійно віддав Голомбоші.
Після цього від них взяли розписку, що вони будуть зберігати кобилу до з’ясування усіх обставин. Золтан боявся тримати її вдома – могли викрасти, і вони із дружиною заховали її у свого знайомого.
8 лютого 2017 року близько 10.00 годин ранку до них додому прийшов начальник карного розшуку Торомпак В.В. Із ним був і оперативний уповноважений Минда Ю.В. та інші працівники поліції.
Вони сказали, що їм хтось подзвонив та повідомив, що кобила хвора, тому Золтан мусить запрягти кобилу та вигнати її до Ракошинської сільської ради, щоб лікар оглянув її. Золтан, зрозумівши, що тут щось не так, в їхній вимозі відмовив.
Після цього вони заламали йому руки і відвели до автомобілю та відвезли до відділу районної поліції, а кобилу забрав Голомбоші.
Ухвалу суду про обшук Золтану Лацков дали після того, як забрали кобилу. Але кобила, яку забрали в нього, була не та, яку йому дав Голомбоші. Ця кобила була родини. Різниця між ними полягала в тому, що кобила Голомбоші була темно-червоного кольору і мала близько 9 років, а Золтана та Олени була світло-червоного кольору і віком в 4 роки.
Коли Золтана Лацков привезли до районного відділку поліції, йому подзвонив Минда Ю.В. та повідомив, що його хочуть побити і тому нехай він тікає. При цьому сказав, що начальник карного розшуку пан Торомпак В.В. на нього дуже сердитий.
А далі вже почалися вище вказані події із адміністративним правопорушенням.
Нині, згідно з отриманим поштовим повідомленням, Мукачівській міськрайонний суд отримав апеляційну скаргу Золтана Лацков і має її надіслати за належністю. Скоро мине місяць, а повідомлення про рух апеляційної скарги до Золтана Лацков не надходило. В суді мене запевнили, що в них апеляції не пропадають. Минає і другий місяць як подано скаргу до Мукачівської районної прокуратури. Відповіді немає. Мабуть, дуже складана справа. Чекаю, адже історія цікава.
Михайло Темнов,
голова ЗОО ВГО «Правозахист».
Від редакції. Справу Олени Балог та Золтана Лацков взято на контроль. Із приводу порушення їх конституційних прав та свобод буде письмово повідомлено керівництво Національної поліції як області, так і України, уповноваженій із прав людини тощо.
Про перебіг подій та результати розгляду апеляції, надходження відповідей із Мукачівської прокуратури в наших подальших випусках.