Потрібно знати, що жива:
Десяту жду, щоб подзвонити.
Роять думки, біжать слова,
Прошу, щоб ще змогла пожити.
«Благаю, Господи, прости
За гріхи вільні і не вільні,
Вона свята в цьому житті,
Навіщо муки їй пекельні!
Я не картаю, а лиш прОшу
Щоб, Боже, зглянувся над нею,
Полегшив їй цю важку ношу,
Десницею зберіг своєю.»
Плачте очі, плачте карі,
Що ще світом нудять,
Господь зглянеться над нею
І до життя розбудить…
10.04. 2017р., Київ