Вiчний сон

Григорий Божок
Як  кому  жити  й  коли  помирати
Відомо  лиш  Богу  одному.
Жити,  радіти,  хворіти,  конати –
Це  можна  відчути  самому.

Сонце  ранкове  день  починає,
Народженням  рік  завершає,
Зоря  надвечірняя  ніччю  вкриває,
Натруджене  все  спочиває.

Небо  й  хмарки,  місяць  й  зірки,
Дощі  і  вітри  та  морози -
Відчуваємо,  бачимо  доки  живі,
На  мертвих  лиш  капають  сльози.

Життя  не  кінчається,  далі  триває,
Початок  й  кінець  -  лаконічні:
Одні  народжуються,  інші  помирають,
Смерть  -  лише  сон,  але вічний.
     10.02. 2017р., Київ