Я не існую
Ніч мене не помічає. Не бачить око.
І все таке бажане, таке людське -
Не про мене.
Я майже не існую
Я майже з прозорого повітря
І твої світлини не ловлять мене.
Чи є людина поза твоєю уявою?
Чи поза твоєю свідомістю?
Чи є я?
Та може я хвиля на морі?
Чи птах у блакитному небі?
Чи може волошка у полі?
А може я справжнє кохання поета, а він не існує?
03.05.2017