Я полечу у незбудовані міста,
Там де за обрієм рожевіють тумани,
Куди запрошують за покликом листа,
І не поглянуть на собачі рани.
Там, кажуть, море омиває береги,
Привітні люди не штовхнуть з перону,
Мов сонце, сяє місто навкруги,
Знімаючи мою нелюдську втому.