Тюльпан під сонцем розквітав,
цієї миті довго він чекав,
із самого початку зими,
коли цибульку в землю садили.
Чекав сніжні грудневі дні,
в морози січня і зими,
коли всюди хурделиця мела,
продовжував чекати він тепла.
Під сніговою ковдрою він спав,
після відлиг лютий морозами лякав,
але із сонцем зникла ковдра снігова,
у землю з неї йшла вода.
Тепер наставив цупке листя
та із землі листок зелений вийшов,
і пуп’янок іще тепла чекав,
у березневі дні не розквітав.
Перечекав він холод і дощі,
та чи останні з вітром дні?
Мінливість березня чекав,
аж поки квітень наступав.
І ось під сонцем вже блищить,
краплинка сіла на пелюстку вмить
і він красується посеред грядки,
поруч нарциси – жовті браття.
Крокуси виростали недалеко,
цвіли бузково і чекали спеки?
А це весна - триває її мить,
тюльпаном землю прикрасить!
31.03.2017.
Фотографія автора.