Я пасма чар твоїх не втримаю в руках.
Зникаєш ти крізь стулені долоні.
І стукотить у серці втрати переляк,
Як під час небезпечної погоні.
Куди не гляну – бачу образ твій.
Щасливий я в солодкому полоні
Кохання і незбутніх мрій,
Що розбрелись по лузі наче коні.
«Чи в снах моїх, чи наяву?» -
Питаю я, не маючи надії
Затримати твою стрімку ходу
І дати здійснитись твоїй останній мрії.