Покохались весною,
Милувалися влітку,
Розлучилися взимку,
Не зустрівши весни.
З ким тепер, моя люба?
Як нев’янучу квітку
Притулю до грудей –
Допоможуть хай сни.
Я у снах молодий
І довіку щасливий.
Я багатий безмежно
У коханні твоїм.
А прокинусь – шукою,
Де образ твій милий,
Бо живу лише ним,
Я існую у нім.