Парижанка iз Закарпаття

Василий Доценко
Світла радість – далека Світлана.
Чи давно ти, кохана, не спиш?
Солов’ї прокидаються рано.
Чи у мріях з’явився Париж?

Парижанко, моя парижанко,
Ти - дитя заблукавши лелек.
Помаши їм услід з свого ганку,
Щоб здіймалися вище смерек.

Хай і тепло у вас в Закарпатті,
Хай черешні там рясно цвітуть,
Наших доль догоряє багаття,
Що освітить закоханим путь.