Сум

Василий Доценко
Чому я бачу сум в очах
У час солодких поцілунків?
Малюють пальці на плечах
Несамовиті візерунки.

Чому ти шепчеш: «Не покинь»,
Коли лежиш зовсім безсила,
Красою краща від богинь,
Душею чиста, така мила?

«Чому? Чому?» - гримить луна,
А в відповідь – і не півслова.
«О, не покинь» - бринить струна.
«О, не покинь» - шумить діброва.