Помирають люди на світанку літ
Памороззю вкриється білий-білий світ.
Не зміню нічого, як тут не крути,
Не в моїх руках влада про "борги".
Чим життя не міряй: виміру нема.
Затримтить вже присмерті молода рука.
Керівництво зверху кличе на молву
Відчайдушно знайдемо тут чужу вину.
Скажуть люди - доля! Ти не сперечайсь,
До веління серця швидше прислухайсь.
Ми, на жаль, не знаєм скільки нам "горить"
Поспішай прожити, поки ще зорить.