Не дивись у вікно
"Скільки люті за вікном"
Святослав Вакарчук
Скільки люті за вікном,
Скільки страждань і болі,
Навіжений рветься погром,
Позбавляючи світлої долі.
Зніяковіло ховаються цноти,
Девіз тепер «ХОчу і буду!»,
Розум серце питає: «Чого ти?»
У відповідь серце: «Забуду…».
І тільки простір, і тільки зорі,
Нехай полинуть думки за обрій,
Хмаринки в небі легкі, прозорі,
Наснага прийде, мені, хоробрій.
Ховаю сльози, в очах надія,
Ні, не вдовиця я і не убога,
Передчуття… душа радіє –
Тепло і затишок тільки у Бога.
*****
Не смотри в окно
Сколько ненависти за окном,
Сколько страданий и боли,
И не скажешь: «Потом, потом…»,
Только шепчешь , не веря: «Доколе…».
Невинность стыдливо прячется,
Девиз теперь «Хочу и буду»,
Разум: « Что ты печалишься?»
Сердце в ответ: «Забуду…» .
И только звезды в немом просторе,
Мысли мои увлекут в хоровод,
Пусть унесутся легки, на воле,
Пускай почувствуют дивный полет.
Нет уже слёз, как нет сожаленья,
К себе я стала предельно строга,
Не верю в пророчества, не верю в везенья,
Одно я знаю – Покой у Бога.