Як швидко пролітає час –
Неначе блискавка у небі.
Ніхто не запитає в нас –
Чи є тому кому потреба?
І хочу крикнуть: - Зупинись!
Я ще не вичерпала сили,
Бажаю, як раніш творить,
Коли ще скроні не сивіли.
В душі своїй я молода,
Як і раніш моє бажання –
Здійснилась би моя мета,
Щоб мій народ не знав страждання
В безглуздій і страшній війні,
Що почалася між братами
Три роки тому, повесні
На Сході. – Люди! Що це з нами?
Життя дається лише раз!
Нам треба його так прожити,
Щоб ми цінили кожен час
Для того, щоб добро вершити!