Начало:
http://www.proza.ru/2016/12/22/2209
http://www.proza.ru/2017/01/14/2194
Амнезія совісті,
Або жива пам’ять.
Розповідь третя. Сльози щастя
В минулих випусках ми розповідали вам історію про те, як громадянин України Сергій Мучичка після смерті своєї дружини Мирослави Мучички, як батько, нотаріально відмовився від своєї важко хворої доньки Ізабель. Причина – дівчинка народилася семимісячною і до того ж із серйозними захворюваннями, які майже не залишали шансів на життя.
В подальшому цей біологічний «батько» із подвійним громадянством, під час суду дає згоду на позбавлення його батьківських прав, і усі про нього забувають. Але згодом на обрії засмерділо грошима та майном, які можна за кордоном вдівцю, громадянину Угорщини в Німеччині, отримати на дитину. Саме із цієї причини в нього несподівано спалахнули батьківські почуття до доньки і він вирішив поновити свої батьківські права.
«Депіляція»
Після того, як Мукачівський міськрайонний суд в особі судді Монича В.П., який у 2015 році позбавляв Сергія Мучичку батьківських прав, а у 2016 році по «беспредєлу» поновив, опікуном Ізабель – Світланою Русин, сестрою померлої Мирослави Мучички, було подано апеляційну скаргу. (Більш детально про перебіг подій можна прочитати на моїй сторінці в Фейсбуці, – прим. автора).
Реакція протилежної сторони не забарилася. Мати Сергія Мучички, жваво обговорюючи цю подію на терміновій сімейній нараді, наголосила, що Світлана Русин подала на «депіляцію» до обласного суду, але це їй не допоможе, бо в них там усе схоплено. Цей вислів приємно вразив усіх, хто знаходився за межами кола її родичів, адже він як найкраще характеризував цих людей.
Але, як показали подальші події, ми усі щиро помилялися в тому, що «депіляція» закінчиться саме на цій родинній нараді. Продовжив видачу перлів представник Мучички С.С. – адвокат Логай І.І., який, відверто кажучи, збентежив не тільки колегію суддів своїм «глибинним» знанням матеріалів цивільної справи, але і як «фахівець» в галузі юридичного права.
Важко сказати, яка «муха» його вкусила, але адвоката явно «затьмарило». В народі кажуть, що якщо Господь хоче покарати людину, то він її позбавляє розуму. І це був саме той випадок. Не зрозуміло із чого, але адвокат Логай І.І., щось маючи на меті – про це йому знати краще, вирішив задати представнику Світлани Русин – адвокату Тетяні Гаврилець – питання про те, чи вивчала вона матеріали справи та чи оглядала докази, долучені до позовної заяви. Адже серед них, як він підкреслив, характеристика на С. Мучичку, довідка про його роботу та чек на покупку товарів для дитини, що підтверджує законність його вимоги на поновлення батьківських прав.
З вуст адвоката Логая І.І. це пролунало майже як грім серед ясного неба, адже в першу чергу підкреслювало не тільки не знання цим паном матеріалів справи, а і вимог законодавства України із приводу легалізації іноземних документів в нашій державі.
Тому пану адвокату, якого явно перемкнуло по цій справі, було на пальцях роз’яснено, що у його клієнта взагалі немає доказів, оскільки вони не перекладені із німецької, не завірені нотаріально та не пройшли апостолізацію – легалізацію в консульській установі за кордоном. Тобто є нікчемними. На чому цей пан і «заспокоївся».
Враховуючи, що курсів лікнепу в адвокатурі не існує, а в міліції, де працював пан Логай І.І., цьому не вчать, даю коротеньку консультацію із питань легалізації документів.
До відома пана Логая І.І., міжнародне законодавство, до якого приєдналася Україна, передбачило порядок легалізації іноземних документів. Тобто щоб їх не перекладала баба Параска із Керецьок на свій розсуд та не завіряв нотаріус із Жданієво, а так щоб вони були дійсними в будь-якому суді.
Консульська легалізація документів включає в себе поступову процедуру надання документу юридичної сили (легітимності) для використання його на території іншої держави. Документи, видані і мають юридичну силу на території однієї держави, можуть бути використані на території іншої держави тільки після їх легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено законодавством держав або положеннями міжнародних договорів, які скасовують процедуру легалізації, учасниками яких є держави.
Відповідно до ст. 7 ЦПК України, суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом на українську.
22 липня 2010 року Німеччина зняла своє застереження щодо приєднання України до «Гаазької конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» від 05.10.1961 року. Таким чином ця Конвенція набула законної чинності у відносинах між Німеччиною та Україною.
Це означає, що якщо особі потрібно використати офіційний німецький документ в Україні, то з 22.07.2010 він не потребує легалізації, а тільки проставлення апостилю в консульській установі.
Щиро сподіваюсь, що це стане в нагоді пану Логаю І.І. А щоб урок було в повному об’ємі засвоєно, мною готується лист до керівництва адвокатури в Закарпатській області про притягнення вказаного пана адвоката до дисциплінарної відповідальності. Тому урок із «депіляції» для пана Логая І.І. будемо вважати завершеним. (До речі, в цій справі був ще один адвокат із колишніх працівників міліції – пан Бородай, який також нічого не знає про порядок легалізації документів в Україні. Про це він, представляючи інтереси Світлани Русин, як партизан мовчав під час дебатів. Тому по ньому рішення буде прийнято тільки після ознайомлення із аудіозаписом судового процесу, – прим. автора).
Хоча слід ще додати, щоб пан адвокат усвідомив просту істину, що якщо його клієнт їде за кордон на заробітки, щоб допомогти своїй дитині, то він має логічно зробити із-за кордону хоча б один символічний переказ, чого за півтора року жодного разу не було зроблено. І взагалі його клієнт мав би прийти на суд. Хоча нащо йому суд! Він свою дитинку, як з’ясувалося під час апеляції, в останнє бачив 7 місяців тому, хоча неодноразово приїжджав до Закарпаття. Коментарі зайві.
Щось подібне в плані «депіляції» для чиновників доведеться зробити і для представника органу опіки і піклування мукачівської РДА, адже в суді ця особа вперто стояла на своєму, не бажаючи бачити та чути очевидного. Мабуть, зупинкою помилилася, коли їхала влаштовуватись на роботу…
На усі запитання він вперто твердив, що не знає. Коли у нього поцікавилися, чи обстежували представники їх служби умови проживання батька Сергія Мучички і де саме, він відповів, що все це зроблено було сільською радою с. Жданієво. Зрозуміло, що не навідували за цей час вони і дитинку. В протилежність їм представники органу опіки та піклування Мукачівської міської ради це робили майже щомісяця.
Іменем України
14 лютого 2017 року колегія суддів Бисага Т.О., Фазикош Г.В., Готра Т.Ю. розглянула цивільну справу за апеляційною скаргою Русин Світлани Мирославівни на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 28 листопада 2016 року у справі за позовом Мучички Сергія Сергійовича про поновлення батьківських прав і встановила. Цитую зі скороченнями:
«Позивач звернувся до суду з позовом про поновлення батьківських прав щодо малолітньої доньки Мучички Ізабель Сергіївни, 20 березня 2015 року народження. Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Мукачівського районного суду від 14 серпня 2015 року його було позбавлено батьківських прав по відношенню до малолітньої доньки Мучички Ізабель Сергіївни, 20 березня 2015 року народження. Дане рішення мотивоване тим, що позивач не піклувався після народження про дитину і не заперечував проти позбавлення його батьківських прав. На даний час його донька проживає у сестри покійної дружини Мучички М.М., відповідачки по справі Русин С.М.
У подальшому позивач переосмислив свій вчинок, зрозумів, що донька є найближчою йому людиною після смерті дружини. Він намагається підтримувати зв’язок з дочкою, відвідувати її, неодноразово купував для доньки товари гігієни, харчування, не перебуває на жодному профілактичному обліку, має постійне джерело існування та місце проживання, тому може у повній мірі забезпечити належні умови для проживання та розвитку дитини. Просить поновити батьківські його права щодо малолітньої доньки Мучички Ізабель Сергіївни, 20 березня 2015 року народження.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 28 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено повністю. Поновлено батьківські права Мучички Сергія Сергійовича… щодо малолітньої доньки Мучички Ізабель…
Не погоджуючись з рішенням суду, Русин С.М. подала апеляційну скаргу на рішення, якою просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні апелянт та її представники апеляційну скаргу підтримали.
Позивач у справі в судове засідання не з'явився. Його представник проти задоволення скарги заперечив.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.
Судом вірно встановлено, що позивач Мучичка Сергій Сергійович доводиться батьком малолітньої Мучички Ізабель Сергіївни, 20 березня 2015 року народження, що стверджується копією свідоцтва про народження.
Згідно з рішенням суду від 14 серпня 2015 року, Мучичку Сергія Сергійовича було позбавлено батьківських прав по відношенню до малолітньої доньки Мучички Ізабель Сергіївни…
Судом, при прийнятті вказаного рішення, прийнято до уваги заяву позивача від 16 травня 2015 року, зареєстровану в реєстрі за № 1208 та завірену приватним нотаріусом Попович В.В., в якій Мучичка С.С. відмовляється від батьківських прав на малолітню доньку Мучичку І.С…
Задовольняючи позов про поновлення батьківських прав, суд виходив з того, що позивач являється біологічним батьком малолітньої Мучички Ізабель Сергіївни…, має постійне місце проживання, працює, отримує заробітну плату, характеризується по місцю проживання з позитивного боку, згідно з висновком органу опіки та піклування Мукачівської райдержадміністрації щодо доцільності поновлення батьківських прав, який ґрунтується лише на позитивному обстеженні житлово-побутових умов проживання позивача та його характеристики по місцю проживання.
Однак, колегія суддів з таким висновком суду не погоджується.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 169 СК України, суд, приймаючи рішення, зобов'язаний перевірити, наскільки змінилась поведінка особи, що позбавлена батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.
У п. 19 Постанови № 3 від 30.03.2007 року Пленуму Верховного суду України із змінами, внесеними згідно з постановою ПВСУ № 20 від 19.12.2008 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що розглядаючи такі справи, суди зобов'язані перевіряти, наскільки змінилися поведінка особи та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав. При вирішенні питання про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з них та інших осіб, із якими проживає дитина, та враховує інтереси дитини.
Таким чином, закон зобов'язує суд під час розгляду справи перевірити, чи дійсно змінилися обставини поведінки особи, яка була позбавлена батьківських прав, чи ні.
Однією із підстав для позбавлення батьківських прав Мучички С.С. стало ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню малолітньої доньки Мучички Ізабель Сергіївни…
Позивач не надав доказів щодо зміни ним своєї поведінки по вихованню малолітньої доньки.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, малолітня Мучичка І.С. з моменту свого народження знаходилась у важкому стані, перебувала на стаціонарному лікування з 20.03.2015 року по 12.05.2015 року в реанімаційному відділенні Закарпатської обласної дитячої лікарні. Так, згідно з випискою № 8794 від 10.10.2016 року, стан при поступленні Мучички І.С. був важкий, обумовлений важким гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи з внутрішнім мозковим крововиливом, набряком головного мозку на фоні глибокої недоношеності та незрілості. Лікування дитини на той час та у подальшому потребувало значних витрат.
Таким чином суд, постановляючи рішення, не дотримався вимог ч. 4 ст. 169 СК України та п. 19 Постанови № 3 від 30.03.2007 року Пленуму Верховного суду України із змінами, внесеними згідно з постановою ПВСУ № 20 від 19.12.2008 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення, про позбавлення та поновлення батьківських прав», задовольнив позовні вимоги, не маючи жодного підтвердження щодо того, чи змінились обставини, що стали підставою для позбавлення позивача його батьківських прав.
Органом опіки та піклування Мукачівської районної державної адміністрації суду був наданий висновок про доцільність поновлення Мучички С.С. батьківських прав, виходячи з того, що у нього задовільний стан житлово-побутових умов та позитивно характеризується по місцю проживання за адресою Мукачівський р-н, с. Жнятино, вул. В. Дубинського, 60.
Колегія суддів з даним висновком не погоджується, оскільки він суперечить документам, які позивач долучив до позовної заяви. Згідно з документами, Мучичка С.С. являється громадянином Угорської Республіки, проживає в Німеччині, м. Остгофен, вул. Зальцгассе,1. У висновку органу опіки та піклування жодного факту про зміну поведінки позивача стосовно малолітньої Мучички І.С., що стали підставою позбавлення його батьківських прав, взагалі не зазначено.
До матеріалів справи також долучено висновок кандидата психологічних наук про не рекомендацію розлучати дитину Мучичку І.С. з опікуном.
Таким чином суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини, які мають істотне значення для справи.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. І ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
…судова колегія РІШИЛА:
Апеляційну скаргу Русин Світлани Мирославівни задовольнити.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 28 листопада 2016 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову Мучички Сергія Сергійовича, інтереси якого представляв Логай Іван Іванович до Русин Світлани Мирославівни… про поновлення батьківських прав, відмовити».
Замість післямови
Виходячи із зали суду, Світлана Русин та її мама не могли стримати сліз. Вони плакали від щастя. Дивлячись на них, не могли й інші стримати сліз радості за них та маленьку Ізабель, яку вже гарантовано ніхто заради збагачення не вивезе на чужину.
Хоча адвокат Логай І.І. після виходу із зали суду наголосив, що він подасть касаційну скаргу, жирну крапку на цій історії вже поставлено. Цікаво тільки, чи знає про рішення апеляційного суду сам С. Мучичка, адже, як стало відомо, він нині, зі слів його родичів, чомусь позичає гроші. Ні, не на касацію, а на апеляцію, яку нібито перенесли… Дива та й годі. Якщо це відповідає дійсності, то хто ж такий розумний вирішив С. Мучичку розвести на гроші? Пане Логаю І.І., ви про це випадково нічого не знаєте? Якщо ця інформація підтвердиться, то ми обіцяємо ще одну публікацію.
Користуючись можливістю, Світлана Русин та її мама щиро дякують колегії суду, яка розібралася у цій справі та захистила щастя і здоров’я дитини, отцю Іларію, настоятелю монастиря «Червона Гора», молитви якого день і ніч усі ці роки підтримували та стояли на захисті Ізабель та її родичів. Дякують усім, хто, запаливши у важкі хвилини свічки, молився за них.
Михайло Темнов,
голова ЗОО ВГО «Правозахист».