Привіт, Тату.
Давно не писав Тобі листів. Скучив за Тобою... Хочу поговорити.
Перш за все - хочу попросити Тебе, щоби Ти не забував оберігати мене від зловмисників. Повертай їм їх зло. Амінь.
Ну, а по-друге... Про любов. Дякую тобі за Анютку. Так, на її прикладі Ти показав мені, що я дійсно ще можу щось відчувати... І навіть більше: я радію цим почуттям. А виходить, що дійно хочу закохатися. Але просто мені здавалося, що не хочу, - бо, мабуть, причина у тому, що не бачу собі достойної пари... Анюта хороша дівчина. Але - в мене є "але".
Я помічаю, що вона ледачкувата. Лінується думати, перш за все... І до того ж, говорить російською. А мене це відштовхує і напружує. Я з нею спілкуюся усього лише другий день, а мені її російська мова вже остогидла. Я хочу говорити й іншими мовами, а не тільки зациклюватися на одній російській... А вона вчити мови звісно не буде. Бо вона ледача. Вона навіть думати лінується... Я задаю їй питання, а вона або мовчить, або вихляє, або бреше. Замість того, аби відверто сказати: "Я не знаю відповіді," - починає вихляти та брехати. Оце мені не подобається. Тому мені сумно.
Так, я поки що не можу всерйоз закохатися... Бо немає в кого навіть. Немає таких, з якими мені було би цікаво. Якщо є такі поблизу - то пошли мені їх... Подаруй мені. Дякую.
А я думаю, що такі є... Якщо є потреба, то повинна бути і людина.
Дзвонив сьогодні Олександру Борисовичу у приймальню. Підняла трубку його секретарка, звісно. На моє питання, чи отримав він мій лист - вона так нічого і не відповіла... Вихляла, психувала, придурювалася, намагалася зробити відморожене обличчя. Кілька разів їй дзвонив на протязі дня. В останній раз вона кинула трубку. Нічого. Я подзвоню завтра...
Боже. Дай мені сил і спокою... Підтримай мене у цій боротьбі. Амінь. Дякую.
Обійми мене, наостанок...
О, так, я вірю, що ці часи колись закінчаться. Навіть скоро. Що буде у мене слава та гроші будуть, і своє житло... Житло, де я зможу прийняти кого схочу. Амінь. І буду їсти що схочу, а не що дадуть.
Дякую Тобі за Твоє тепло, за Твої обійми... Будь поруч, цілуй мене у лоба... Коликай, кохай...
Амінь.
16:16, 24.01.2017
Братіс, Сінун Юмалан пойка.