Попередня частина: http://www.proza.ru/2017/01/04/2137
Від одного до іншого краю
зустріч полудня півнями триває,
нарешті знайшов місцину рибалка:
над ополонкою вудку тримає.
Вітер сірі хмари знов жене,
із морозцем добряче щипає,
вербу хитає, що хилилась до води,
і темні голови сухих очеретів.
Аж тут на лід біля берега
із мерзлим очеретом принесло кота,
ішов мимо, лизнув кіт свіжий сніг:
суха миша, певно, була й побіг.
Вже вітер знову хмари приганяє,
небо над озером заполоняє,
де сніг зібрався знов іти,
березовому гаю додає краси.
Продовження: http://www.proza.ru/2017/01/20/2260
25.12.2016.
Фотографія автора.
Івано-Франківська область.