Чотирирівневий конкурс для своїх,
Або хто розхвалює прокуратуру?
Сьогодні ми усі є свідками, як руйнується наша країна. Причин багато. Одну із них мітко підмітив на 25 річницю незалежності її перший президент пан Л.Кравчук про те, що Україна, на превеликий жаль, як держава не відбулась і стрімко втрачає ознаки державності…
Хто винен у цьому, мабуть логічніше спитати у самого Л.Кравчука, який доклав свою мохнату лапу до знищення першого у світі Чорноморського пароплавства, завдяки чому у нього з’явилася у власному користуванні в Швейцарії не тільки одна хатиночка на сорок віконечок…
Але мова сьогодні не про майно першого президента нашої держави, а про Закарпатську прокуратуру, яка, як правоохоронний орган – конкретна ознака державності – також стрімко деградує.
Перехідні положення
Для цього тільки один приклад про кадри, які вирішують усе... Тим паче на горі, де світить генеральне Сонце.
Як наголошує Закон України «Про прокуратуру», добір високопрофесійних кандидатів на посади керівників, перших заступників, заступників керівників, а також прокурорів місцевих прокуратур до 15.04.2017 має здійснюватися у порядку, встановленому пунктом 5-1 Перехідних положень саме цього Закону.
Визначений урядовими мужами порядок має бути святим для усіх без винятку. Саме тому він передбачає призначення на посади прокурорів кандидатів за результатами тестування на знання законодавства та на загальні здібності; призначення на керівні посади – за результатами чотирирівневого відкритого конкурсу, порядок проведення якого затверджується Генеральним прокурором України. Тому зрозуміло, що Стецька із села Чабанівка без юридичної освіти та практичного досвіду в жодному випадку на посаду прокурора не візьмуть… Тим паче, на посаду правоохоронного Сонця…
Із цього цілком логічно слідує, що працювати на посадах в місцевих прокуратурах, з моменту прийняття вказаного Закону, можуть тільки прокурори, які пройшли тестовий добір на конкурсній основі саме в цю місцеву прокуратуру.
Так наголошують перехідні положення. Але не для усіх. За Карпатським хребтом все інакше. Тому на Закарпатті закон діє вибірково.
Задній пасун…
Цей випадок, як кажуть на Мукачівщині, трафився у не далекому вересні 2016 року. Саме в цей час на посаду виконувача обов'язків керівника Мукачівської місцевої прокуратури наказом прокурора Закарпатської області Гаврилюка В.О. було призначено таку собі правоохоронну «свічку» чи то «лучину» пана Романика Р.В.
Хлоп гарний, та й добре їсть, тобто, логічно, і працювати здатен... Але є одна хиба. Цей вельмишановний пан жодного конкурсу на зайняття вакантних посад у Мукачівській місцевій прокуратурі не проходив.
Як усім у Львівській прокуратурі відомо, пан Романик Р.В. був звільнений з органів прокуратури у 2015 році. Причина банальна. У зв'язку із тим, що не пройшов конкурс на зайняття посад у Радехівську місцеву прокуратуру Львівської області. А реально встановив такий собі антирекорд. За результатами конкурсу Романик Р.В. зайняв 29 місце із 34. Тобто став п’ятим із заду…
Але якщо для Львівщини це не проходить – там до керівництва допускаються кращі із кращих, то для Закарпаття діють інші критерії. В нашому краї розум, досвід не є головним. Головним є інше…
А що Закон?
А Закон і це передбачив. Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про прокуратуру», у системі прокуратури України діють місцеві прокуратури. Їх перелік та територіальна юрисдикція визначається в Додатку до цього Закону.
Згідно з його положеннями, місцеву прокуратуру очолює керівник місцевої прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників.
Згідно з ч. З ст. 13 ЗУ «Про прокуратуру», якщо відсутній керівник місцевої прокуратури, то його повноваження здійснює перший заступник керівника місцевої прокуратури, а в разі його відсутності – один із заступників керівника місцевої прокуратури.
Нібито все зрозуміло із цього сухого законодавчого тексту. Тому для усіх, хто вміє читати та поважає його величність Закон, слід розуміти написане так, що ПРИ НАЯВНОСТІ ПЕРШОГО ЗАСТУПНИКА АБО ЗАСТУПНИКІВ, ХТОСЬ З НИХ ВИКОНУЄ ОБОВ’ЯЗКИ КЕРІВНИКА ПРИ ЙОГО ВІДСУТНОСТІ. АЛЬТЕРНАТИВИ ВКАЗАНОМУ ЗАКОН НЕ ПЕРЕДБАЧАЄ.
Із цього досить нескладний висновок. Майже як два додати два.
Читай та розумій так, що після виходу на роботу першого заступника та заступників, виконання обов'язків керівника Мукачівської місцевої прокуратури Романиком Р.В. є незаконним.
Але і це ще не все.
ЗГІДНО З 4.1 СТ. 39 ЗУ «Про прокуратуру», адміністративними посадами у Генеральній прокуратурі України, регіональних та місцевих прокуратурах (крім посад, зазначених у частинах другій і третій цієї статті) є посади:
1) Генерального прокурора України;
2) першого заступника Генерального прокурора України;
3) заступника Генерального прокурора України;
4) керівника підрозділу Генеральної прокуратури України;
5) заступника керівника підрозділу Генеральної прокуратури України;
6) керівника регіональної прокуратури;
7) першого заступника керівника регіональної прокуратури;
8) заступника керівника регіональної прокуратури;
9) керівника підрозділу регіональної прокуратури;
10) заступника керівника підрозділу регіональної прокуратури;
11) керівника місцевої прокуратури.
Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 2, 3, 6-8, 11, частини першої цієї статті, здійснюється Генеральним прокурором України за рекомендацією Ради прокурорів України.
Майже вирок
Ні, його виношу не я, бо не маю на це права. Його виносить громадськість нашого краю, юристи та адвокати й інші, небайдужі громадяни, які не можуть дивитися на це нахабне ґвалтування Закону.
За твердженням юридичної спільноти, призначення прокурором Закарпатської області Гаврилюком В.О. на посаду в. о. керівника Мукачівської місцевої прокуратури Романика Р.В. суперечить вказаним вимогам З У «Про прокуратуру», бо виходить за межі його повноважень.
У жодній з інших місцевих прокуратур Закарпатської області, як стверджують юристи, такого немає. За відсутності керівника, його обов'язки там виконує перший заступник або заступники, як того вимагає Закон України «Про прокуратуру».
Але як ми бачимо, вимоги Закону не для усіх. Тому, як казав класик Л.Кравчук, «Маємо те, що маємо». Тому і держава чахне, адже її правоохоронні органи стрімко деградують...
Із цього приводу готується лист до Генерального прокурора України Ю.Луценка, щоб він пояснив громадськості цю ситуацію із підбором та розстановкою кадрів і ґвалтуванням Законів України.
Про перебіг подій навколо цього блискавичного, майже сонячного призначення, в наших подальших випусках.
Михайло Темнов,
журналіст, письменних правозахисник.