Ідеальний світ навколо. Місто без бруду і зла. Дві Тані створили те, що і хотіли. Чисті будинки, власна екосистема, усі люди рівні, ніяких злочинів.
Таня сиділа за столом у своєму кабінеті і перевіряла заявки та резюме людей, які так сильно хотіли переїхати в їхнє ідеальне місто. До заявок прикріплялися рекомендаційні листи, списки добрих справ, паспорти у яких вжодному разі не має бути і натяку на судимість. В місті не було машин та бізнесменів. Не було нічого і нікого, що моглоб зіпсувати ідеальність. Таня поглянула у вікно. Чисті білосніжні хмаринки у виражено голубому небі, зелена травичка, десь співає пташечка. Красота... Кружка кави у руці із приємним ароматом сприяла повному розслабленні.
Десь на бруківці міста застукали підбори. В після обідній тиші ці звуки були особливо гучними... Юна темноволоса красуня ішла по вулиці міста і розглядала красиві вітрини магазинів, кафе, булочних. До її ніг підкотилася поліетиленова торбинка, уже напевно п'ятнадцята за сьогодні. Чому люди це роблять! Вони псують усе, до чого доторкаються, усе що тільки можна і її ідеальне місто теж!
- Ненавиджу людей! - Вигукнула дівчина, -Ненавиджу!