Плавни

София Есенина
На воді відпочівають лілії, що схожі на зграю чаєнят. Вони допитливо намагаються зазирнути в дзеркало води, але безуспішно. Тиха поверхня не віддзеркалює їх зображення, тому що латаття дуже щільно підогнане один до одного. Потім увага квітів перемикається на небо, де мерехтить сяйво сонячного проміння, а лілії листям-крилами намагаються дотягнутись до нього. Зрання сонце дуже ласкаве, а вітерець ніжний: він дбайливо складає їх пелюстки. Погода сьогодні в доброму гуморі, але раптово в гості завітав дощ. Його давно не було в цих краях, тому несподіваний візитер вирішив розігратися не на жарт. Слабкі краплі переросли у справжню зливу, але і цього напору не злякалися сміливі чайки, залишившись нерухомими глядачами  Моментально змінюється колір води, він стає насиченим і затягує тебе своєю глибиною.
Хмари закрили небозвід, раптово спалахнула блискавка. Вона з'явилася несподівано. Під яскравістю світла незвичайною красою заграли квіти. Але у дощу з'явилися якісь важливі справи, і він пішов так само раптово, як і опинився тут. Незабаром знову засвітило сонце, повернувши все на круги своя. Пропливає повз незадоволена негодою жаба. Вона втомлено позіхає й дереться на латаття. Трохи далі,невеликою береговою порослю, розрослася осока. У ній причаїлися водяні змії. Вони б із задоволенням засмагали на листках, але місця вже зайняті. Невелика черепаха затишно розташувалася на бажаному змійками місці. Жуки-бегунці окупували наступний листок, тому змійкам доведеться чекати своєї черги. Тут річкову ідилію потривожив сплеск весел об воду. Це припливли із дощового сховища рибалки. Доведеться всім, хто ніжився на сонці, відправитися в притулок осоки й чекати, поки незвані гості вирушать додому.