А хвороба їх знає. (Про щось невідоме, Жуляни, м. Київ).
Актриса погорелого театра.
Алло! Товариш Павло?
Баба с возу – кобыле легче.
Бабка надвое сказала.
Батьку ногу відірвало – буду в валенку ходить (Хмельницька область, т. Маруся?)
Без рук без ніг на бабку лізе (коромисло). (Рословичи)
Без рук без ніг на шипки (скло) лізе (Мороз).
Бог вам суддя, тільки не я. (Жуляни, м. Київ).
Бог не выдаст, свинья не съест.
Бог Троицу любит.
- Боже, поможи! - Казали Боги, щоб і ви помогли! - Казали з неба, що не треба! (с. Круглик, Київська обл.)
Брат мой, а хлеб ест (ешь?) свой. (Рословичи)
Будешь как огурчик (и как помидорчик) (Алена).
Будь здоров, живи не кашляй.
Бурчишь, как бабка старая.
Был Анисим да весь вышел.
Было да сплыло. Был да сплыл.
В долгах как в шелках.
В огороде пусто, выросла капуста.
В Тулу со своим самоваром не ездят. (м. Полтава).
Валенки ви мої, наробили клопоту ви мені (як мокрі) (Хмельницька область, т. Маруся?)
Варвара ночі вірвала, а дня наточила (Хмельницька область, т. Маруся?)
Ваша песенка спета.
Вези работяга до дому бродягу.
Вербное воскресенье
Взяв Марію, цілий вік дурію. (с. Гатне, Київська обл.).
Взялся за гуж - не говори что не дюж.
Взять за горло, наступить на горло.
Видно пана по халявах. (Полтавська обл.).
Вилами по воде писано.
Випив би, да грошей немає. (Жуляни, м. Київ).
Від села до села танці да музики. Курку, яйця продала – куплю черевики. (Жуляни, м. Київ).
Волков бояться - в лес не ходить.
Врет и не скривится.
Все есть да не про вашу честь.
Всем не угодишь. Всем мил не будешь.
Вылупился, что баран на новые ворота.
Гаряче? Під носом вітер є! (Про подихи з носу, яким якби можна застудити чось гаряче. М. Кривий Ріг).
Гаряче? Студи, дураче! (Жуляни, м. Київ).
Где строго – там выведут на дорогу. (м. Москва).
Где храм, то и мы там. (Жуляни, м. Київ).
Германия, Германия, чтоб ты пропала! Забрали мого дідочку, щоб я його не кохала! (Жуляни, м. Київ).
Глаз видит, а зуб не ймет. (не имеет, не кусает)
Глухая тетеря.
Голод не тетка (не терпит).
Голубі свійські кажуть «гу-гу», а дикі – «чекушку» (с. Круглик)
Гопа-па, гопа-па, нема грошей у попа. А у попаді трохи є, вона йому не дає. (Хмельницька область, т. Маруся?)
Горох в хаті, горох в сінях (про бедняков, Жуляны)
Гриць мене, моя мамцю
Гриць мене полюбив
Гриць мені, моя мамцю,
Черевички купив.
А за ці черевички
Дав цілого п’ятака
Щоб я боса не ходила
Вибивала тропака.
Грицю, Грицю, рубай дров
Кехе, кехе - не здоров.
Грицю, Грицю до телят!
У Гриця ноженьки болять
Грицю, Грицю, до Марусі
Зараз швидко соберуся (Хмельницька область, т. Маруся?)
«Да будет свет» - сказал электрик и перерезал провода.
Давай, заходи поскорей! Не задерживай добрых и честных людей!
Давать чтению беспошлинные права (в одно ухо вошло, в другое вышло)
Давно то пропало что с воза упало.
Дай Бог нашому теляті вовка з’їсти.
Дать (получить) от ворот поворот.
Дают - бери, а бьют – беги.
Два сапога – пара.
Две волосины в пять рядов.
Две старушки без зубов говорили про любовь.
Двое нас, трое вас, Господи, помилуй нас.
Де ти набрав такого разговору. (с. Гатне, Київська обл.).
Де храм, там і тара-рам. (с. Гатне, Київська обл.).
Дел - по горло.
Десятая вода на киселе.
Дешево да гнило, дорого да мило (Переяслав?)
Дибав, дибав, та й до дому придибав (Хмельницька область, т. Маруся?)
До Димитра дівка хитра, а після Димитра – хоч задницю нею витри. (с. Гатне, Київська обл.).
До Димитра дівка хитра. (Жуляни, м. Київ).
Доклепає. (Дойдет и «клешни» рака вместе, Черкассы)
Дорога от стола до порога. (Жуляны)
Дрочить (нежить, ласкать)
Дурак на дураке сидит и дураком погоняет.
Если аспирант не добьет диссертацию, то диссертация добьет аспиранта. (м. Москва).
Если бы да кабы во рту выросли грибы.
Если ты такой умный, то где твои деньги?
Ешь Жора супчик, он питательный. Будешь худенький, но сознательный.
Ешь, пей, спи, но только из келии своей не выходи.
- Жалко. - Жалко у пчелки, а пчелка на елке.
Жди обуха в лоб (когда воду долго ждешь? Гатне)
Жил монах, имел много книг. Спал на них, но не знал что в них. (о. Павел)
Жить – тоже вредно.
Жить в миру – это значит стоять в огне и надеяться, что не сгоришь. (Брянчанинов?)
З’їм – не з’їм, но з’їм. (Вінницька область, хворий в онкології дивлячись на суп.)
Занести. (Винести, вибросити на волю кота або кішку. Жуляни, м. Київ).
Заробив Іванко, як кіт по заслузі. (с. Гатне, Київська обл.).
Зашей рот. (меньше ешь)
Здорово, тетя!
Здравствуй, Вася, Новый Год, ты приехал, а я вот!
Знайшлися двоє дітей. (Народилися двоє дітей. Жуляни, м. Київ).
И вашим и нашим.
И посидеть не дадут (ответ лентяя на призыв работать).
И пошел ты чесноком, и вернулся луком.
Из лета делаешь зиму. (Паисий Святогорец)
Из огня да в полымя.
Іменини голої Килини (Жуляни?).
К дроту (к телефону, к поводу).
Каждому – свое.
Каже дід до баби: “Бабо! Бий яйце на сковороду, а шкорлупу кидай через вікно, нехай знають, що ми їмо” (с. Савінці, Хмельницька обл.).
Как ни крутись, а без него (меня) не обойтись.
Как пришел, так и ушел. Как пришло, так и ушло.
Кіт вмивається (чепуриться) – гості будуть. (Жуляни, м. Київ).
Когда я ем, я глух и нем.
Колисала баба діда з вечора до обіда. А дід бабці купив капці да короткі і втяв пальці. (с. Савінці, Хмельницька обл.).
Коляди! Коляди! А я в батька один!
Мене не питайте, а конфету дайте
А конфета не така, дайте дядька п’ятака
Кончил дело – гуляй смело.
Красавица южная никому не нужная.
Красавица южная только маме нужная
Кричишь как резанный.
Кричишь на всю Ивановскую.
Крутиться на одной ножке.
Кто в лес, кто по дрова.
Кто везет – на том и едут.
Кто куда – а я в степь по балалайку (Гатне)
Кто на что учился.
Кто не успел - тот опоздал.
Кто пьет компот, то в ад попадет (о. Патрокл, Почаев)
Кто скуп – тот не глуп, а в щедрого сраку видно. (Рословичи)
Кто спорит, тот говна не стоит.
Куй деньги, пока Горбачев.
Куй железо, пока горячо.
Куры о тебе плакать будут. Плакать о тебе будут даже куры.
Кури хату замітають, хлопці в вікна заглядають (про ледачу, Гатне)
Лапшу на уши вешать.
Літо проліта як два дня. Потім осінь, зима. Пролітять наші года (с. Круглик)
Люблю повеселиться, особенно поесть.
Макароны сдаются вам без обороны.
Маркиз все кости погрыз. (Жуляни, м. Київ).
Марко опрокинув молоко. Баба йому по лбу ложкою, а він бабу дригнув ножкою. Баба і впала. (Жуляни, м. Київ).
Маслом кашу не испортишь.
Медведь на ухо наступил.
Меньше знаешь – крепче спишь.
Меньше народу – больше кислороду.
Метнись кабанчиком (Таня, сестра Алены).
Мої очі, мої сльози (Жуляни).
Молодец, как соленый огурец, а соленые огурцы не бывают молодцы. (Тамара).
Молодец, как соленый огурец, а соленые огурцы не бывают молодцы.
Москва - Берлин через Пекин.
М’яв! Хтось-то навоняв. Раз, два, три, наверно, стерво, ти.
Мы с Тамарой ходим парой.
На її гнів не загороджений хлів. (Київська обл.).
На каждый товар есть свой купец.
На ладан дышит.
На ловца и зверь бежит.
На обиженных воду возят.
На пару слов.
На соплях висит.
На тобі, боже, що мені не гоже.
На угу, мугу – «Ты что, в коровы записываться будешь?»
Наврать с три короба.
Нагородил огород.
Намотать на ус. Зарубить на носу.
Нанес чепуху.
Наступить песне на горло.
Нашего полку прибыло.
Нашла коса на камень.
Не до жиру – быть бы живу.
Не до путя.
Не зная броду – не суйся в воду.
Не кажи: «Гоп», пока не перескочишь.
Не купляй хату, купляй сусіда. (Рословичи)
Не спеши, успеешь.
Не суйся по перед батько в пекло.
Не твоего ума дело.
Не тратьте куме силу, спускайтесь на дно (Тамара, с. Круглик)
Не я б’ю, верба б’є, нехай Вам Бог здоров’я дає.
Невеста из (без ?) теста.
Недосол на столі, а пересол на голові.
Нехай буде тобі вдача. (Жуляни, м. Київ).
Ни в тын, ни в ворота.
Ни то, ни се, ни ку-ка-ре-ку.
Ни то, ни се, ни пятое, ни десятое.
Низа что ни про что.
Ничего не поняла честно говоря.
Ні п’ять, ні шість. (Київська обл.с. Круглик).
Ніхто не зніме і другого не дасть. (Круглик)
Ноль на массу.
Обещанного три года ждут.
Ой ти мене не лай, буде син Миколай. (Жуляни, м. Київ).
Ой-ой-ой, будет и ай-ай-ай. (Жуляни, м. Київ).
Она с небес спустилась. Она спустилась с небес.
Остатки всегда сладки.
От моей молитвы кони дохнут (Сергей, Киев)
Пенек такой (Вова самоуничижительно).
Під забором по під тином ходить хороший хлопчина.
Плешь проешь (пока сделаешь, додумаешь).
По фене базарить.
Под лежачий камень вода не течет.
Пойдем напьемся – наберемся. (Жуляни, м. Київ).
Попытка - не пытка.
Почему? По (маленькому) кочану.
Пошел в гору.
Привет из лагерей от всех блуждающих зверей (выцарапано было на окне больницы)
Приїхали казаки – нема ні солі, ні табаки (м. Луганськ).
Пришла беда – отворяй ворота.
Против силы не попрешь.
Пустить козла в огород.
Пятьдесят на пятьдесят.
Раз-два – и в дамках.
Раз-два взяли, перднули – подняли.
Риба плаває по дні. (Каже баба коту, коли йому нема чого їсти, Жуляни, м. Київ).
Рот закрывать.
Руки голі, коліна гострі, видно що робили в колгоспі (Хмельницька область, т. Маруся?)
Рыбки плавают по дну, не поймаешь ни одну (Жуляны)
С Богом, Парасю.
С мясом макароны по-флотски, а без мяса – по-пехотски.
С умным быстрее найдешь, чем с дураком потеряешь (м. Скадовськ).
Сам не гам и другому не дам.
Сам пью, сам гуляю, сам побои принимаю.
Сам себе доктор.
Самозванцев нам не надо, капитаном буду я. (Василий, Почаев)
Сброд Камброд.
Свійські кажуть гу-гу, а дикі – чекушку. (Тамара).
Семиделуха
Сила есть – ума не надо.
Сироті дійде і в животі. (Жуляни, м. Київ).
Сколько время? Два еврея. Третий – жид, по веревочке бежит.
Слово – серебро, а молчание – золото.
Смех без причины – признак дурачины.
Смотришь как Ленин на буржуазию.
Спасибо большое за обед, что наелся дармоед. (Тамара)
Стецько. (Це ім’я згадують, коли кажуть на людину, що така собі дурна. Жуляни, м. Київ).
Супчик с рубчик.
Так, - сказал бедняк, - выпить хочу, а денег нет. (Жуляни, м. Київ).
Так, - сказал бедняк, - и поставил в уголок, чтоб никто не уволок. (Про горілку, м. Луганськ).
Так, - сказал бедняк, - пойду в колхоз – работать не буду. (Західна Україна).
Темнота – друг молодежи.
Ти мені нужна, як попу гармонь. (Жуляни, м. Київ).
Тікай, дядя, нехай тьотя сяде. (Каже баба коту, що зайняв місце. Жуляни, м. Київ).
Тушите свет, сливайте воду. (Конец работы, ничего нельзя сделать). (Тамара с. Круглик)
Ты говори когда брать вилку и лапшу с ушей снимать.
Ты даешь как поешь. (Луганск)
Ти тут і я тут, а хто буде вдома?
Тюрьма по тебе плачет.
У жонатого півдев’ятого, у холостого півшостого. (Жуляни, м. Київ).
У языка костей нет.
Улыбочка до ушей, хоть завязочки пришей.
Упа-па! Упа-па! Чем я барыня плоха? Юбочка бордовая, сама чорнобровая! (Жуляни, м. Київ).
Утром встал, умылся, помолился. (Про колишній сільський побут. Жуляни, м. Київ).
Ух, наелся мух, что аж живот вспух. (Кажуть про кота, який наївся будь-чим. Жуляни, м. Київ).
Уха, уха, коло уха завіруха.
Фома неверующий (м. Луганськ).
Фома неймовірний (Жуляни, м. Київ).
Хазяйка гамно і хазяїн гамно; А були б не гамно - гості випили б давно. (Жуляни, м. Київ).
Хай будє – казав канап.
Хіба хочеш? Мусиш! (Круглик)
Хлопот полон рот, а перекусить нечего.
Хорош дед Ярош, а у деда Яроша баба тоже хороша. (Жуляни, м. Київ).
Хороша каша, де не наша.
Хороша ложка к обеду (все надо делать вовремя).
Хорошо коту, що на печі спить. (с. Гатне, Київська обл.).
Хорошо только коту. Коту и попу. (А что, поп поправит в субботу и воскресенье, отдыхает всю неделю и куча денег и свиньи и куры. Жуляни, м. Київ).
Хоть стой, хоть падай.
Хоч свисти, хоч гавкай.
Хочется, да не можется.
Хочешь жить – умей вертеться.
Хочу чаю бо скучаю (Гатне).
Царство небесне всім померлим, а тобі на здоров’я. (Кажуть після їжі, Жуляни, м. Київ).
Це поможе, як мертвому кадило (Хмельницька область, т. Маруся?)
Чему быть – того не миновать.
Черпать из колодца воду дырявым ведром.
Что было, то сплыло.
Что написано пером – не вырубишь топором.
Что обухом по голове.
Что посеешь – то пожнешь.
Что ты плачешь, как курочка куд-кудачешь? (Луганск)
Что упало – то пропало (приказало долго жить).
Что это за гонка? Поймаешь поросенка.
Чтоб тебе пусто было! Чтоб ты скис!
Чудо в перьях.
Чуже горе не пристане, як своє не (застане). (Київська обл.).
Чья бы корова мычала, а твоя бы молчала.
Шапка-берка, в шапці дирка, ніж в холяві (сапог?)
Шаталова пустынь (про монахов в миру).
Шиворот навыворот и задом наперед.
Шиндрыки-мындрыки.
Щедрий вечір! Добрий вечір!
Добрим людям на здоров’є.
Чи дома, дома пан господар
А я знаю що він робить
Эй ты, соня спросоня!
Эта ворона нам не оборона
Это нужно, как зайцу стоп-сигнал.
Это нужно, как попу гармонь.
Это нужно, как телеге пятое колесо.
Эх ты, голова два уха.
Эх-ма, горе не беда, Азия-Евразия – какое безобразие.
Я да я – помойная свинья.
Я сплю. Мені сниться – біля мене молодиця. Лап-лап – її нема. Підманула-підвела. (с. Гатне, Київська обл.).
Я тебя люблю и обожаю и в помойку провожаю.
Я упала с самосвала, приказала долго жить.
Язык без костей.
Як не піп, то не вбирайся в ризи (т. Оля, с. Рословичи Київської обл.)
Як срать захочешь, штаны скинешь.
Як тётя Мотя и Капотя.
Як чешеться за вухом (варіанти: сверблять уха, кіт чеше ухо), буде (йде) завіруха. (Хмельницька область, т. Маруся?)
Якби батько не випивав, нема було б чого носить. (Київська обл.)
Якби батько не пив, не було б за що і хліба купить (Рословичи)
Якби батько не пив, то синяків би не носив. (с. Жуляни, м. Київ).
Який там в нас голод? Жінка взяла четвертушку олії до корка (пробки) і за піст ми ще її не з’їли. (с. Савінці, Хмельницька обл.).
Дивлюся я дивлюся де ж моя Маруся (Жуляни).
Наша справа теляча – наклав кучу і стою.
Не бойсь! Солдат ребенка не обидит!
Свої, не чужі коней водять (Жуляни).
Кипит – будем пить (Жуляны).
Марець (март) – не один змерзне старець (Жуляни).
Оце тобі такоє, суп та жаркоє.
І злодія не було, а батька викрадено (Жуляни).
Дайте, не минайте.
И кляты, и мяты.
С миру по нитке – голому носки.
Да. По колено борода. (Луганск)
За хорошим чоловіком жінка молодіє,
А за сукиним сином жіночка змарніє.
За хорошим чоловіком і свинка господинка.
Нехай поганий чоловік.
Бог даст и в окно подаст (Жуляны).
Знаєш із миски да в рот (знаешь только как кушать) (Жуляны).
Хто дітей не має, той горя не знає (Жуляни).
Уха ти моя Маруха
Сім год не видав
Яка ти старуха (Жуляни).
Хай йде (сніг, дощ), на нього земля є.
Як дешева риба, то погана юшка (Київ).
Хвалить? Нехай його з ніг звалить.
Будьте как дома, не забывайте что вы в гостях.
Покрівонько, Покрівонько, покрий мою голівоньку
Хоч хусткою, хоч тряпицею,
Щоб бути мені молодицею.
Всі коти шкідливі.
Марко опрокинув молоко. Баба його по лбу ложкою, а він бабу дригнув ножкою. Баба і впала. (Жуляни)
Примета: если кто-то кушает, а девушка (женщина) в это время заходит в дом, то говорят: «свекруха довго жити буде» (Жуляни).
Маркиз все кости погрыз. (Жуляни, м. Київ).
Випив би, да грошей немає. (Жуляни, м. Київ).
Так, - сказал бедняк, - выпить хочу, а денег нет. (Жуляни, м. Київ).
Так, - сказал бедняк, - и поставил в уголок, чтоб никто не уволок. (Про горілку, м. Луганськ).
Так, - сказал бедняк, - пойду в колхоз – работать не буду. (Західна Україна).
Пойдем напьемся – наберемся. (Жуляни, м. Київ).
Хорош дед Ярош, а у деда Яроша баба тоже хороша. (Жуляни, м. Київ).
Царство небесне всім померлим, а тобі на здоров;я. (Кажуть після їжі, Жуляни, м. Київ).
Нехай буде тобі вдача. (Жуляни, м. Київ).
А хвороба їх знає. (Про щось невідоме, Жуляни, м. Київ).
Риба плаває по дні. (Каже баба коту, коли йому нема чого їсти, Жуляни, м. Київ).
Хорошо только коту. Коту и попу. (А что, поп поправит в суботу и воскресенье, отдыхает всю неделю и куча денег и свиньи и куры. Жуляни, м. Київ).
«Занести». (Винести, вибросити на волю кота або кішку. Жуляни, м. Київ).
«Знайшлися двоє дітей». (Народилися двоє дітей. Жуляни, м. Київ).
Тікай, дядя, нехай тьотя сяде. (Каже баба коту, що зайняв місце. Жуляни, м. Київ).
Утром встал, умылся, помолился. (Про колишній сільський побут. Жуляни, м. Київ).
Кіт вмивається (чипуриться) – гості будуть. (Жуляни, м. Київ).
Стецько. (Це ім;я згадують, коли кажуть на людину, що така собі дурна. Жуляни, м. Київ).
Хазяйка гамно і хазяїн гамно;
А були б не гамно - гості випили б давно. (Жуляни, м. Київ).
Ух, наелся мух, что аж живот вспух. (Кажуть про кота, якитй наївся будь-чим. Жуляни, м. Київ).
Где храм, то и мы там. (Жуляни, м. Київ).
До Димитра дівка хитра. (Жуляни, м. Київ).
У жонатого півдев;ятого, у холостого півшостого. (Жуляни, м. Київ).
Гаряче? Студи, дураче! (Жуляни, м. Київ).
Гаряче? Під носом вітер є! (Про подихи з носу, яким якби можна застудити чось гаряче. М. Кривий Ріг).
Марко опрокинув молоко. Баба йому по лбу ложкою, а він бабу дригнув ножкою. Баба і впала. (Жуляни, м. Київ).
На її гнів не загороджений хлів. (Київська обл.).
Чуже горе не пристане, як своє не (застане). (Київська обл.).
Я сплю. Мені сниться – біля мене молодиця. Лап-лап – її нема. Підманула-підвела. (с. Гатне, Київська обл.).
До Димитра дівка хитра, а після Димитра – хоч задницю нею витри. (с. Гатне, Київська обл.).
Хорошо коту, що на печі спить. (с. Гатне, Київська обл.).
Заробив Іванко, як кіт по заслузі. (с. Гатне, Київська обл.).
Де храм, там і тара-рам. (с. Гатне, Київська обл.).
Взяв Марію, цілий вік дурію. (с. Гатне, Київська обл.).
Де ти набрав такого разговору. (с. Гатне, Київська обл.).
Колисала баба діда з вечора до обіда.
А дід бабці купив капці да короткі і втяв пальці. (с. Савінці, Хмельницька обл.).
Каже дід до баби: “Бабо! Бий яйце на сковороду, а шкорлупу кидай через вікно, нехай знають, що ми їмо” (с. Савінці, Хмельницька обл.).
Який там в нас голод? Жінка взяла четвертушку олії до корка (пробки) і за піст ми ще її не з;їли. (с. Савінці, Хмельницька обл.).
Фома неверующий (м. Луганськ).
Фома неймовірний (Жуляни, м. Київ).
Ой-ой-ой, будет и ай-ай-ай. (Жуляни, м. Київ).
Сироті дійде і в животі. (Жуляни, м. Київ).
Ой ти мене не лай, буде син Миколай. (Жуляни, м. Київ).
Германия, Германия, чтоб ты пропала!
Забрали мого дідочку, щоб я його не кохала! (Жуляни, м. Київ).
Упа-па! Упа-па! Чем я барыня плоха?
Юбочка бордовая, сама чорнобровая! (Жуляни, м. Київ).
Від села до села танці да музики.
Курку, яйця продала – куплю черевики. (Жуляни, м. Київ).
Бог вам суддя, тільки не я. (Жуляни, м. Київ).
Ти мені нужна, як попу гармонь. (Жуляни, м. Київ).
Видно пана по халявах. (Полтавська обл.).
Если аспирант не добъет диссертацию, то диссертация добъет аспиранта. (м. Москва).
В Тулу со своим самоваром не ездят. (м. Полтава).
Где строго – там выведут на дорогу. (м. Москва).