Ночь. Мила Котова

Сергей Лебедев-Полевской
автор: http://stihi.ru/2015/10/04/5389

Сонце пішло на відпочинок,
На небі вже пильнує місяць,
Закрився піздно гучний шинок,
А зірки яскравіше світять.
Ніч... Тиша... Вітерець гойдає
Зелене листя на гілках -
То колискову він співає
Так лагідно, неначе птах.
По норах розбрелися звірі -
Там будуть спати до зорі,
На річці навіть стихли хвилі,
Росою вкрило на траві.
В цю мить усе відпочиває,
Щоби набратись нових сил,
А ніч наш сон оберігає
І в цьому аж ніяких див.
Та тільки місяця розбудить
Знайомий крик "ку-ка-рі-ку"!
Коромисло своє занурить
В осяйну променем ріку.


© Copyright: Мила Котова, 2015
Свидетельство о публикации №115100405389
 
Мой вольный перевод:

Солнце ушло на отдых —
В небе уж месяц бдит,
И в окружении звёздном
Поздний кабак закрыт...
Тихою ночью качает
Ветви зелёных дерев
Ветер, который не знает
Птиц колыбельный припев.
Пусть колыбельная песня
Ласково стелется ниц
В норы и гнёзда, и сени,
И до зари, без границ.
Волны речные утихли,
Гнётся росою трава,
Даже кузнечики стихли,
Словно забыли слова...
Ночь от невзгод охраняет,
Будто сова на суку.
Снова она узнает
Крики "ку-ка-ре-ку"!
Коромысло своё окунает
Женщина с русой косой
В реку, что утекает
Светлой девичьей красой.