***

Зранку в квартирі сумую один
Я не сплю вже сорок годин
Ліжко як завжди холодне
Здається це явище природне.
Серце тривожно так б'ється
Закриваю очі, кохана сміється
І ніби щасливий як вчора
Забуваю намить, що ти смертельно хвора
Я лиш хочу щасливим бути
За що нам ці спокути
Чим завинили перед Богом
Чуму початок мусить бути епілогом
Заварюю я чорну каву
Вулкан сердито вивергає лаву
Я ніби птах, котрому крила хтось ламає
Як жити далі, коли тебе немає